Володимир Косик – дослідник національно-визвольного руху та українського питання у роки Другої світової війни

Відносно національно-визвольного руху,  участі українців у подіях Другої світової війни написані сотні наукових праць, багатотомні видання. Свій внесок у висвітлення даної проблематики зробив володимир Косик, пише leopolis.one.

Членство в ОУН та міграція

Володимир Косик народився 26 листопада 1924 р. у с.Вацевичі (Дрогобицький район) у бідній селянській родині. Хлопець здобув середню освіту у Дрогобичі.

З початком Другої світової, Косик був учасником оунівського підпілля, був вивезений на примусові роботи до Східної Німеччини. З завершення війни та розгромом Третього Рейху, Косик потрапив до Західної Німеччини, яка знаходилась під окупацією західних союзників СРСР. Якщо б чоловік залишився у Східній Німеччині, то беззаперечно би потрапив до концтаборів.

Косик оселився у Франції, працював на фабриці, а у вільний час займався наукою – навчався в Українському вільному університеті, у Сорбонні. Володимир Косик був засновником і редактором франкомовного журналу “Європейський Схід”. У 1961 р. його обрали головою “Об’єднання українців у Франції”. Косик читав лекції в Українському вільному університеті та Національному інституті східних мов і цивілізацій. Володимир Косик вільно володів німецькою, англійською, французькою, а на розмовному рівні ще знав зо два десятки мов. 

У 1956 р. Провід ЗЧ ОУН делегував Косика до Тайваню, аби він очолив редакцію українських програм “Радіо Тайбей”. На цій посаді він пропрацював до 1960 р. Науковець захистив докторську дисертацію на тему “Політика Франції відносно України в 1917-1918 рр.”.

Після проголошення незалежності, Володимир Косик зміг повернутись на Батьківщину, читав спецкурси з історії України в українських університетах, обіймав посаду професора у Львівському університеті. Відомий історик помер у червні 2017 р. у Парижі, однак тіло перевезли на Батьківщину та поховали на Личаківському кладовищі Львова.

Україна у Другій світовій

Володимир Косик був добре знайомий з діяльністю українського національно-визвольного руху, в якому й сам приймав участь, був особисто знайомий із Степаном Бандерою та Ярославом Стецьком. На думку історика, Україна просто не мала шансів отримати незалежність у роки Другої світової війни, оскільки проти цього були як Німеччина так і СРСР. Сюди додався й внутрішній фактор – не було єдності в таборі націоналістичних сил, навіть ОУН розкололась на дві гілки.

Серед наукового доробку вченого чимало монографій та статей. Серед найвідоміших – “Україна й Німеччина в Другій світовій війні” (1993),  “Українці у Франції” (2008), “Боротьба за незалежність України в 1938-1941 роках. Втрати України у Другій світовій війні” (2013).

Володимир Косик

На думку вченого, Україна постраждала найбільше серед усіх республік СРСР. Хоча найбільших людських втрат зазнала Росія, однак якщо порівнювати втрати двох республік та чисельність населення Росії та України, то Україна втратила значно більший відсоток мешканців ніж Росія. Косик працював в архівах Німеччини та Франції, у своїх працях подавав багато цікавих, нікому невідомих джерел. 

Вчений розглядав й польсько-українське протистояння в роки Другої світової війни, стверджував, що поляки втратили у цій боротьбі до 35000 осіб, а не сотні тисяч, як зазначають окремі польські історики.

More from author

Історія найдавнішої української школи для незрячих у Львові

У Львові відбулося чимало відкриттів та першостей, які роблять наше місто особливим, “першопрохідцем” у багатьох речах, без яких неможливий би був розвиток України та...

Школа англійської мови для дітей у Львові: куди звернутися?

Англійська мова надзвичайно затребувана у різноманітних сферах діяльності людини. Володіти англійською на високому рівні - престижно та корисно, оскільки її знання відкривають значно більші...

Цікаві факти про Львівську національну академію мистецтв

Львівська національна академія мистецтв (ЛНАМ) — вищий навчальний заклад, у якому навчаються творчих сфер діяльності за напрямками: образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, мистецтвознавства, культурології, дизайну...