Юзеф Бачевський – “горілчаний король” Галичини

Прогулюючись Львовом, у центрі міста можна побачити вітрину магазину спиртних наопоїв, яка відрізняє заклад від інших. Цей магазин – ресторація Бачевських. Бачевських можна вважати “горілчаною династією”, оскільки кілька поколінь розвивали успішний бізнес. Вагомий внесок зробив і Юзеф Бачевський, пише leopolis.one.

Родинна справа

Юзеф Бачевський не відкрив справу з нуля, а продовжив родинні традиції. Львівські краєзнавці відзначають, що засновником бізнесу родини Бачевських був єврей Лейб Бачелес, який у 1782 р. відкрив фабрику з виробництва алкоголю. Підприємець зумів накопичити стартовий капітал завдяки тому, що у Галичині існувало правило, згідно якого залежні селяни повинні були придбати певну кількість горілчаних напоїв, незалежно від їх бажання. 

Оскільки в Галичині було чимало виробників спиртних напоїв, Бачелес вирішив зробити акцент на якості – за допомогою фільтрації та додавання різних трав, позбавив горілку неприємного запаху та смаку, характерного для самогону.

Справу Лейба продовжив його син Маєр, який переніс виробництво на Знесіння, впроваджував нові технології.  Так з 1832 р. на підприємстві Бачелеса працювали за технологіями подвійної ректифікації спирту.  Серед популярних напоїв, які принесли славу Маєру, були пастис (30% анісова настоянка), абсент (спиртова настоянка з полину міцністю 40% – 70%) і крюсао (30% настоянка з гвоздики, апельсинових кірок і мускатного горіха).

У 1848 р. Маєр охрестився, прийняв католицизм та за документами отримав нове імя та прізвище, ставши Леопольдом Бачевським. У 1859 р. Бачевський помер, його майно успадкували вдова та три сини, серед яких був й Юзеф.

Освіта та кар’єра

Юзеф народився 1829 р. Хлопець закінчив Львівську гімназію, здобув вищу освіту у Львівській Політехніці. Бачевський здобув фах хіміка, що стало йому у пригоді під час виробництва алкоголя. Бачевський детально вивчав усі можливі технології виробництва спиртних напоїв, виявляв сильні та слабкі сторони цих технологій. Аби його підприємство зростало, Юзеф почав продавати горілку до Франції, Німеччини, Великобританії та інших країн. З 1871 р. 

Бачевський був членом міської ради Львова. Крім депутатства Йозеф Адам був меценатом і членом Львівської торгово-промислової палати, Товариства польських горільників та інших самоврядних організацій.

Геній маркетингу

Якщо батько та дід Юзефа зробили акцент якості горілки, на збільшенні виробництва, то Юзеф головну увагу зосередив на маркетинзі та рекламі своїх виробів. Підприємцю завжди вдалось перевершувати своїх конкурентів.

По-перше. Бачевський розпочав продаж алкоголю на експорт не у скляній тарі, а у кришталевих карафах. По-друге. алкоголь почали продавати у кольорових пляшках, які до того ж мали різну форму. Бачевський міг придумати оригінальну рекламну кампанію. 

Коли до Галичини переїхав відомий виробник горілки з Росії, Петро Смірнов, Бачевський звелів розміщувати на тильному боці пляшок наліпку з написом – “Єдина горілка у світі, котра є такою ж доброю, як і горілка”. Аналогічний напис на своїх пляшках розміщав Смірнов. І таким чином Юзеф сприяв популяризації своєї горілки та зумів домовитися з конкурентом.

Бачевський розміщав рекламу своєї продукції на афішах, у ЗМІ. Рекламні листівки Бачевського були настільки добре виконані, що їх навіть колекціонували. Аби збільшити кількість покупців, Бачевський звелів безкоштовно роздавати на вулицях маленькі пляшки алкоголю.

   Чудернацькі павільйони

Продукція фабрики Бачевського приймала участь у різноманітних виставках, отримували високі оцінки, навіть від самого цісаря та високопосадовців. У 1894 р., на Галицькому Крайовому Ярмарку, павільйон Бачевського був збудований у вигляді великої карафи.

Варто зазначити, що навіть після смерті Юзефа, його сини продовжували традицію батька.  Справжнім проривом для Бачевських стала виставка 1921 р., що проходила у Стрийському парку.  Підприємець виставив на ній височений павільйон, який був заповнений різнокольоровими пляшками. Відвідувачі виставки буквально юрбились біля такого павільйону. Після виставки виявилось, що у кількох пляшках була вода. Можливо обслуговуючий персонал, що мав доступ до павільйону, поцупив горілку та заповнив пляшки водою.

Фірмовий павільйон Бачевських 

 Величезний мавзолей та доля бізнесу

У 1883 р. на Личаківському цвинтарі, за авторства архітектора Яна Шульца на замовлення Бачевського був споруджений великий мавзолей, який немає аналогів. У мавзолеї знаходиться прах усіх представників родини Бачевських. Споруда у формі квадрата, увінчана півкулею з хрестом, оздоблена ліпниною і схожа на церковцю. Для опорядження гробівця було використано чорний мармур зі старого палацу Целецьких, де розташувалося підприємство.

Мавзолей Бачевських

Юзефа не стало у 1911 р., а його справа перейшла до двох синів – Леопольда та Генріха. Обидва поділили між собою обовязки – Леопольд займався технологією та якістю напоїв, а Генріх зосередив увагу на рекламі, маркетинзі та захисті авторських прав (був юристом за освітою). Алкоголь Бачевських був одним з найпопулярніших експортних товарів Польщі. Їх продукцію доставляли у інші країни навіть літаками.

Павільйон Бачевських, 1930-ті рр.

Фабрика проіснувала до 1939 р. У часи Другої світової війни, її будівля потрапила під удари німецької авіації, а коли у 1944 р. до міста повернулись більшовики фабрику розграбували.

Бренд Бачевських нікуди не зник – алкогольні напої поали після 1945 р. виготовляти у Відні, а з 2011 р. горілчані вироби Бачевських повернулись на ринок Польщі. Сьогодні їх можна побачити й у магазині Львова.

More from author

Як виростити канабіс

Про корисні властивості коноплі відомо давно. Ця рослина має унікальні характеристики і може стати альтернативою у виробництві різних матеріалів. Насіння конопель активно використовують у...

Правильний вибір кутового дивана

Сучасні кутові дивани – це приклад м'яких меблів, і до їх вибору слід підходити відповідально та уважно. Пояснюється це тим, що більшість свого вільного...

Як обрати вантажне таксі для переїзду у Львові: практичні поради

Багато з тих, хто вже стикався з переїздами, може з упевненістю підтвердити народну мудрість, в якій йдеться про те, що переїзд — як дві...
.,.,.,.,.