Професія стоматолога у міжвоєнному Львові

У Другій Речі Посполитій посада стоматолога вважалась однією з найбільш оплачуваних. Однак стоматологія як галузь медицини лише розвивалась, стоматологи працювали у зовсім інших умовах, ніж у наші дні, пише leopolis.one.

Розвиток стоматології Галичини до 1919 р.

У Середні Віки про якісне лікування зубів годі було й говорити. Зуби у людей псувались, випадали, а їх видаленням займались навіть ковалі та особи далекі від медицини. Пацієнту лишалось лише надіятись на швидкість дій “лікаря”. З роками стоматологія прогресувала, з’явились спеціальні інструменти, пломби, анестезія. Бурхливо розвивалась стоматологія у Великобританії, Франції, на німецьких землях та у США.

У якості пломби тривалий час використовували свинець, який просто заливали у каріозну ділянку зуба, а потім полірували напильником. У 1826 р. француз Огюст Таво запропонував в якості пломби використовувати амальгаму (суміш ртуті та стружки срібла). Пломби робили й з золота, цементу. Нарешті у 1836 г. американський дантист Шеарішуб Спунер запропонував вбивати зубний нерв за допомогою миш’яку. У 1860-х рр. німецькі та американські дантисти винайшли інструменти для чищення каналів та видалення пульпи. У 1884 р. американець Грін Блек розробив методи пломбування каналів, заклав основи протезування зубів.

Якщо говорити про Галичину та Польщу, то піонером польської стоматології можна вважати Якуба Шимкевича. На польських землях у ХІХ ст. існувало п’ять центрів, у яких розвивалась стоматологія – Краків, Вільнюс, Варшава, Львів та Познань. У Кракові великий внесок у розвиток стоматології зробив професор Рафал Червяковський. У місті функціонувала стоматологічна клініка Людвіка Рідигера, у якій протягом 1886-1890 рр. було проліковано 879 пацієнтів, видалено зуби у 768 осіб. Саме у Кракові в 1903 р. виник перший стоматологічний інститут.

У Львові стоматологія розвивалась при медичному факультеті Львівського університету Казимира. У 1905 р., стараннями лікаря Анджея Гоньки була відкрита стоматологічна амбулаторія, а у 1913 р. при університеті створили кафедру стоматології. Саме тут працював всесвітньо відомий дослідник Антоній Цєшинський, який використовував рентген для отримання знімків зубів, розробив дієву анестезію.

Відродження польської стоматології

Станом на 1918 р. вагомий прорив у стоматології зробила Німеччині, де функціонувала школа стоматологів. Навчання у ній тривало чотири роки. У травні 1919 р. у Польщі пройшла велика конференція стоматологів, де обговорювали питання, пов’язані з реформуванням галузі. Було вирішено запровадити 4-річне навчання для майбутніх стоматологів, які після цього повинні були скласти державний іспит. Майбутній стоматолог мав освоїти пломбування, хірургію, протезування та рентген. У 1929 р. у Варшаві був створений Державний стоматологічний інститут, в якому вартість навчання становила 182 злотих на рік. У 1933 р. інститут перетворився на академію.

Нерівномірний розподіл стоматологів

Станом на 1921 р. у Речі Посполитій налічувалось понад 860 стоматологів, а у 1938 р. цей показник зріс до 3686. Зважаючи на таку тенденцію, можна говорити про бурхливий розвиток стоматології у країні. Однак є одне “але” – нерівномірний розподіл стоматологів на території країни. У деяких повітах Львівщини (Великі Мости, Добромиль, Турка) стоматологів не було взагалі. Так у Дрогобицькому (понад 194 тис. осіб) та Сокальському (понад 108 тис. осіб) повітах працювало по одному стоматологу. У Самбірськом повіті працювало 5 фахівців, а у Перемишлянському –11.

Кабінет стоматології

У самому Львові ситуація з кількістю стоматологів була задовільною – один фахівець припадав на 2173 осіб (у Познані – на 8071 осіб, у Варшаві – на 1000 осіб).  У 1927 р. у Львівському воєводстві працювало лише 34 стоматологи (1,2 усіх дантистів Польщі). У 1938 р. у воєводстві було вже 77 лікарів, однак це був мізер (2,2% спеціалістів Речі). Гірша ситуація була хіба що на Тернопільщині, де станом на 1938 р. працювало лише 6 стоматологів. В той же час у Варшаві працювали понад 35% усіх лікарів країни.  І це при тому, що населення страждало від карієсу та інших хвороб.

“Наступ карієсу”

Так, станом на 1929 р. на 1000 учнів Галичини припадало 878 хворих на карієс, пошкоджені корені зубів, гінгівіт, запалення ротової порожнини, ясенний свищ та інші хвороби. Причина цього крилась у поганому харчуванні, відсутності засобів гігієни ротової порожнини. Та й населення просто не усвідомлювало важливість чищення та лікування зубів. Запущені хвороби зубів призводили до розповсюдження різноманітних інфекцій та навіть летальних випадків.

У Львові впродовж 1925/26 рр. стоматологи полікували 8897 пацієнтів – у 5219 осіб видаляли зуби а у 1836 провели реставрацію зубів. Таким чином понад 50% роботи складало видалення зубів, що було незадовільним показником.

Лікуванням зубів займались також зубні техніки та фельдшери. Якщо цього потребувала ситуація, хворого лікував пересічний хірург.

Лікування зубів

Умови праці, зарплата

Станом на 2018 р. у Речі Посполитій не було жодного стоматологічного кабінету. Однак вже через десять років стоматологічні кабінети відкрили у 175 школах. Це було зумовлене стрімким поширенням карієсу серед дітей. Держава розробила програму надання стоматологічних послуг малозабезпеченим громадянам.

Стоматологи працювали як у медичних закладах так й у приватних кабінетах. Аналізуючи ціни на стоматологічні послуги та велику кількість пацієнтів, дослідники зазначають, що зарплата стоматологів була вище середньої. Станом на 1938 р. одноразова консультація стоматолога коштувала 10 злотих. Якщо пацієнт бажав провести заходи у себе вдома, то повинен був викласти вже 20 злотих. Видалення зуба, встановлення порцелянової пломби, лікування ясен коштувало 10 злотих (кожна послуга окремо). Встановлення цементної пломби обходилось пацієнту у 6 злотих, а видалення кореня – 20. Зважаючи на те, що у Галичині зарплати були невеликими, а значний відсоток людей взагалі не мав роботи, ці послуги були недоступними.

Практиканти спостерігають за діями лікаря-стоматолога

У 1912 р. у США з’явились перші бормашини фірми Ріттер, з високою швидкістю обертів. У довоєнній Польщі ці установки лише почали поширюватись. Стоматологи мали різні щепці, скальпелі, інструменти для чищення та пломбування каналів. У якості анестезії застосовували новокаїн та ледокаїн. Лише у 1960-х рр. лікарі почали застосовувати значно ефективніший засіб для анестезії – артикаїн.

Великою проблемою було те, що далеко не всі пацієнти могли зробити рентгенівський знімок. Тож доводилось розраховувати на професіоналізм медпрацівників. Влада приділяла основну увагу профілактиці зубних захворювань – серед населення проводили рекламну компанію, закликаючи людей полоскати ротову порожнину, чистити зуби, відвідувати лікарів.

На консультації у лікаря, 1931 р.

Історики медицини стверджують, що стоматологія Галичини, як і уся медична система регіону страждали від браку фінансування. Наприклад у 1924 р. держава виділяла на охорону здоров’я лише 0,4 % коштів бюджету.  Вкрай незадовільною була ситуація з забезпеченням населення медикаментами. Наприкінці 1930-х рр. одна аптека Галичини обслуговувала від 15 до 32 тис. населення (залежно від повіту). Попри всі негаразди, Львів був одним з центрів стоматології Речі Посполитої, а львівські дантисти стали професіоналами своєї справи.

More from author

Правильний вибір кутового дивана

Сучасні кутові дивани – це приклад м'яких меблів, і до їх вибору слід підходити відповідально та уважно. Пояснюється це тим, що більшість свого вільного...

Як обрати вантажне таксі для переїзду у Львові: практичні поради

Багато з тих, хто вже стикався з переїздами, може з упевненістю підтвердити народну мудрість, в якій йдеться про те, що переїзд — як дві...

Нагальна потреба чи бізнес – про вуличні заробітки у Львові

У сучасному світі у людей завжди виникає потреба в заробітку. Для студентів без досвіду роботи, вищої освіти та з потребою працювати неповний робочий день...
.,.,.,.,.