Ліхтарники, мірошники, кати: які професії Львова відійшли в минуле

Технічний прогрес та нові винаходи потребують пристосування до нових умов.  Часто через цей же розвиток зникає потреба в певних професіях, тому вони потроху зникають. Таке історичне місто, як Львів також не виняток, пише leopolis.one.

Деякі професії трансформувалися

Львівський письменник та дослідник міста Ілько Лемко, писав, що багато львівських давніх професій не пропали повністю, а змінили свою назву. Наприклад, колишній інстигатор – це начальник обласної поліції, він виконує ті ж самі функції, що колись інстигатор.

Ще одна професія – кат, в компетенціях якого було страчування, катування, а крім того, вивезення сміття та відходів з міста. Деякі з цих функцій почала виконувати кримінально-виконавча служба (щоправда, використовуючи значно м’якші методи покарання), ще деякі завдання ката стали обов’язками міських прибиральників.  

Цікаво, що смертні покарання мали такі види, як відрубування голови, повішення, спалювання, саджання на палю, здирання трьох пасів шкіри, ламання колін. За кожну проведену роботу кати отримували непогану плату. Жив кат у вежі біля Арсеналу, де, власне, і проводив тортури. Перед тим, як виконувати кару, молився в костелі святого Духа. Ця професія передавалася у спадок. У Львові останні кати працювали до кінця ХVІІI століття.

Вежа Токарів та Линників поруч з Арсеналом

Зниклі професії

Після винаходу електрики вже не було потреби в ліхтарниках, які допомагали освітлювати львівські вулиці, запалюючи ліхтарі. До слова, до приходу австрійців у Львові не було ліхтарів. А вже наприкінці XVIII століття по місту розставили сальні світильники, в яких щовечора ліхтарники, вилізаючи по драбині, запалювали гніт. Крім звичних ліхтарів на стовпах, вузькі вулички та невеликі площі освітлювали ліхтарі, прикріплені на стінах будинків. Жир із сальних світильників часто потрапляв ліхтарникам на одежу, тому зручними вони не були.

Площа Ринок, біля ліхтарів можна побачити драбину для ліхтарника. Фото ХІХ ст.

В 1858 році в місті провели газове освітлення, газові ліхтарі мали трубку підведення газу та вентиль для перекриття доступу у плафон. Завданням ліхтарника було відкривати віконечка ліхтарів, відкручувати вентиль, щоби виходив газ і з’являлося світло. Для того, аби ніхто не наїхав на ліхтар, біля його основи прикріплювали чавунні обмежники.

На площі Ринок газові ліхтарі запалювали ще на початку 1960-х років, а тоді вже замінили електричними. Найдовше газові ліхтарі збереглися в парку Костюшка – до середини 1960-х років.

Крім того, колись у центрі Львова протікала Полтва, на якій було двадцять водяних млинів, де мірошники, починаючи з XIV століття, виготовляли борошно із зерна. Їхня професія вважалася доволі поважною і добре оплачувалася, однак у 1870-х роках Полтва зникла з вулиць Львова й стала підземною, тоді і зникла професія мірошників.

Практично вимерли ремісничі професії. Наприклад, колись майже на кожному куточку міста можна було почистити взуття за символічну плату. Також на площі Ринок діяла майстерня капелюхів, де працювали капелюшники. Ще були шорники, які виготовляли упряжки, сідла для коней. Кількість скакунів поступово в місті зменшувалася, тож було просто невигідно займатися виготовленням спорядження для коней, як і займатися ремонтом карет.

Ще був спеціальний цех, де працювали білильники, які висвітлювали тканину.  Крім того, колись точильники ножів стояли просто на вулицях міста й підточували власноруч ножі за невелику плату. І вибілювання тканин, і точіння ножів не зникло, однак зник ремісничий характер такого заняття, тепер для цього не обов’язково бути фахівцем.

Зникли також львівські мандрівні музиканти, а точніше змінився сам сенс цього поняття. Музиканти почали давати концерти по всій країні та світові, однак мандрівними їх уже не назвеш.

More from author

Історія спортивних товариств Галичини

Галичани здавна цікавилися та захоплювалися спортом - відвідували гуртки та організації, вболівали за улюблені спортивні клуби, брали участь у різноманітних змаганнях та конкурсах. Свого...

Як у Львові з’явилася перша українська фабрика цукерок

У харчовій промисловості Львова велике значення завжди мала кондитерська галузь. Вперше у Львові відкрив фабрику цукерок швейцарець Домінік Андреолі у 1803 році на площі...

Найстаріший в Україні, або історія Львівського локомотиворемонтного заводу

Залізнична магістраль Львова є найстарішою в Україні. Її проклали в 1861 році, тоді ж прибув перший потяг. На момент відкриття залізничного руху підприємство імені...
.,.,.,.