«Під римським цезарем», або яким був перший львівський готель

До приходу в Галичину австрійців готелів як таких у Львові не існувало. Були зазвичай лише заїжджі двори, де мандрівники могли переночувати. А в 1785 році підприємець Йоганн (Ян) Прешель заснував перший готель у Львові та в Україні загалом – «Під римським цезарем». Це була триповерхова споруда на Нижніх Валах (проспекті Свободи). Будівля вважалася найгарнішою в тогочасному Львові, пише leopolis.one.

Як відбувалося будівництво

Йоганн Прешель купив земельну ділянку в Юрія Потоцького, у власності якого був Альвертівський двір на Нижніх Валах. Для спорудження на місці цього двору готелю взяли цеглу з колишнього шпиталю святого Духа, який, допоки його не розібрали, знаходився на однойменній площі (потім перейменували на площу Підкови). На фасаді будівлі розмістили скульптуру із зображенням Юлія Цезаря.

Довго існувати готелеві не судилося, після смерті власника приміщення самовільно зайняли військові коменданти. Будівлю, а також залишки від Альвертівського двору коменданти огородили кам’яним муром. Намісник Галичини робив спроби витіснити комендатуру з найгарнішої споруди Львова, але вони пішли звідти лише в 1839 році.

Відновлення готелю

У 1840 році будівлю Прешеля викупив підприємець Фелікс Лянг, він повернув споруді первісне призначення. Архітектор Вільгельм Шмід, який родом із Винників, реконструював будівлю та розібрав мур, зведений військовими. Назву готелю змінили на «Англійський». Усередині містилося аж сто номерів із якісними меблями.

Готель “Англійський” (зліва). Фото 1860-х рр.

На той час готель був одним із найбільших у Львові. Саме тому, після «Весни народів», коли Ратушу ремонтували після завданих пожежею пошкоджень, магістрат Львова тимчасово перемістився до готелю.

В 1860–80-х роках в готелі містилося перше у Львові фотоательє, власником якого був Ю. Едер. А в 1870–71 роках відбувся архітектурний конкурс щодо оновлення «Англійського готелю». З 1875 року готель був не надто популярним серед львів’ян і туристів, родина Барончів, яка володіла ним у 1875–80 роках намагалася дати готелю нове дихання, розмістила тут ресторан, однак зберегти його надовго не вдалося.

У 1888 році будівлю повністю розібрали, однак сам «Англійський готель» перенесли на вулицю Кароля Людвіка, де раніше знаходився готель «Під білим конем». Як свідчать путівники міста, до 1935 року «Англійський готель» ще кілька разів переносили на інші локації Львова.

Що було потім?

В 1891 році на місці готелю звели будинок Галицької ощадної каси – найстарішої кредитної установи в Галичині. Архітектором став відомий львів’янин Юліан Захарієвич. Він поєднав багаті ренесансні форми з бароковими мотивами.

Будівництвом керував польський архітектор Зигмунт Кендзерський, завершили роботи в 1891 році. Споруда здобула титул однієї з найкращих у Східній Європі завдяки вдалому плануванню зовнішніх і внутрішніх об’ємів, парадності інтер’єрів вестибюля і кулуарів тощо. Фасад оздобили ламаним каменем, жовтою цеглою, кованими декораціями.

Галицька ощадна каса

Наріжний купол прикрасили скульптурною групою «Ощадність» Леонарда Марконі, серед якої найбільш помітною була «сидяча статуя Свободи». Марконі хотів втілити в ній образ ощадності, хоча й насправді міг надихнутися американською статуєю Свободи, яку встановили в Нью-Йорку лише на чотири роки раніше.

Коли будівництво та оздоблювальні роботи добігали звершення, у віконних отворах встановили 21 вітраж. Оздобленням також займався скульптор Станіслав Левандовський, який прикрасив золоту залу панелями з дубу, а ще Юліан Марковський, який встановив у вестибюлі статую «Фортуна». З 1950 року будівлю каси почали використовувати як музейне приміщення.

Фото: photo-lviv.in.ua

More from author

Як вибрати робот-пилосос для догляду за підлогою

За принципом дії роботи-пилососи нічим не відрізняються від класичних приладів. Вони так само збирають пил і бруд з твердих підлогових поверхонь, килимових покриттів. Але...

Львівські часоміри та їхні годинникарі

Механічні годинники в Європі почали з’являтися в XІV столітті. До Львова перший часомір потрапив у 1404-му. Його розмістили на вежі львівської ратуші. Після цього...

Франциск Оленський: львівський скульптор другої половини XVIII століття

Львівські скульптори другої половини XVIII століття продовжили традиції своїх попередників, зокрема Йогана-Георга Пінзеля. Наприклад, вони так само використовували геометризацію форм. Водночас молодше покоління активно...
.,.,.,.