Як переселенці на Львівщині знаходять роботу

Від початку повномасштабної війни у Львівську область переїхало понад 240 тисяч внутрішньо переміщених осіб. Чи змогли вони влаштуватися на роботу та які труднощі виникали на цьому шляху, читайте далі на leopolis.one.

Грошова компенсація як мотивація для роботодавців

Підприємства на Львівщині працевлаштували понад 380 мешканців з інших регіонів, з них майже 250 осіб зареєстровані як внутрішньо переміщені. Не всі ті, хто знаходить роботу, оформлюють статус ВПО. Декого в центрі зайнятості просто відстежують за місцем проживання.

Керує роботодавцями не лише бажання допомогти, а й грошова компенсація від держави: впродовж двох місяців виплачують 6500 грн за кожного працевлаштованого переселенця. Іноді компанії навіть скорочують своїх працівників, оскільки вакантних місць для переселенців немає. Така ситуація, зокрема, в управлінні ЖКГ та побутового обслуговування населення у Меденичах Дрогобицького району.

Водночас є підприємства, яким така допомога не нараховується, тому там беруть працівників, зважаючи на їх фаховість та досвід. Компенсаційний механізм не поширюється на бюджетні неприбуткові установи, зокрема, на лікарні.

Опановують нові професії в різному віці

За даними соціологічного дослідження групи «Рейтинг», 19% ВПО вже працевлаштувалися. Загалом 26% опитаних кажуть, що хотіли би залишитися жити або знайти роботу у Львівській області.

Шукають роботу переселенці насамперед через центри зайнятості, однак не завжди можуть знайти місце праці із задовільними умовами. Тому, вирішують пройти курси для перекваліфікації зайнятості. Дехто навіть наважується на це у доволі немолодому віці. Наприклад, 60-річна Ольга Гречуха з Херсонщини. У Новій Каховці жінка працювала вихователькою у дитячому садку, а після переїзду до Львова стала піцайоло.

«Коли приїхала до Львова, побачила в Інтернеті оголошення про вакансію піцайоло, і вирішила спробувати себе в цій спеціальності. Зустріла на новій роботі дуже хороших людей, які коректно спілкувалися і дуже багато мене вчили, я їм за це дуже вдячна. Навчання тривало два тижні, було багато практики», – каже жінка в коментаріTvoemisto.tv.

Кардинально змінити діяльність довелося і 46-річній Юлії Ірофєєвій. У рідному Запоріжжі вона працювала головною бухгалтеркою в будівельній компанії. Оскільки об’єкти підприємства були на тимчасово окупованій території, продовжувати діяльність вони вже не могли. Тоді жінка переїхала до Львова. Тут пішла на курси шиття.

«Коли у 46 років починаєш ручне шиття, сідаєш за машинку, не легко, але треба пробувати. Здолає дорогу той, хто йде», – каже Юлія.

28-річний Родіон Баранов у Харкові працював у галузі торгівлі, однак після переїзду до Львова також змінив діяльність, пройшовши курси. Тепер Родіон – сантехнік.

«Коли потрапив на Львівщину з початку воєнних дій, вирішив без діла не сидіти, тим більше, добрі люди порадили, що проводитимуть такі курси. Фах вирішив змінити остаточно, велика ймовірність, що працюватиму вже сантехніком», – каже чоловік.

До слова, нещодавно в молодіжному просторі Lviv Open Lab стартували безкоштовні курси кравецької майстерності. Ці курси – частина великого проєкту «ProFashion Бібліотека», який втілюється спільно з польськими партнерами.

Не всі планують працювати

За даними того ж дослідження групи «Рейтинг», 54% ВПО не мають наміру шукати роботу.

Додамо, що в умовах воєнного стану кожному українцю, який виїхав з районів активних бойових дій, запроваджена виплата щомісяця по 2000 грн. Батькам виплачують ще по 3000 грн на місяць за кожну дитину, яка через війну вимушено переїхала в інший регіон. Також по 3000 тисячі грн на місяць виплачують людям з інвалідністю. Крім того, відповідно до опитування, 18% переселенців планують повертатися додому найближчим часом, тож це також може бути причиною, чому люди не хочуть працевлаштовуватися у Львові чи області на кілька місяців.

More from author

Історія ринків у Львові, або де містяни купували продукти та крам у минулому

Ринки - це таке звичне і буденне явище у повсякденному житті, що ми навіть не цікавимося їхньою історією, та й не сподіваємося від неї...

Історія філософського факультету ЛНУ імені Івана Франка

Львівський національний університет імені Івана Франка є одним з найдавніших вищих навчальних закладів України та має досить давню історію. Університет заснували у 1661 році,...

Найстаріша щоденна газета Галичини: про часопис “Діло”

Однією з перших газет, що видавалися українською мовою в Галичині є часопис «Діло». За роки свого існування видання декілька разів закривали та відновлювали. Часопис...
.,.,.,.