Як львівський гастрономічний бренд допомагає переселенцям

Львівський гастрономічний бренд «Боїм» до 24 лютого виготовляв і продавав крафтові соуси й джеми, а після повномасштабного вторгнення призупинив свою основну діяльність, аби годувати внутрішньо переміщених українців. Більше на leopolis.one.

Як усе розпочиналося?

Співавтор гастробренду Олександр Чернологов розповів «Еспресо.Захід», що допомагати людям, які постраждали від війни, вирішив одразу. У перший день повномасштабного вторгнення кілька годин переживав страх і паніку, а тоді подумав над тим, чим особисто він може бути корисним тут і зараз.

Почали з облаштування приміщень, які переобладнали під прийом переселенців. ВПО залишались тут на ночівлю. Однак згодом працівники бренду зрозуміли, що краще сконцентруватися на тому, що вміють – замість прихистити умовно трьох людей вирішили нагодувати три сотні. Тому й почали готувати для переселенців.

Щодня готували для 300 осіб

У перші тижні щодня готували орієнтовно для 300 осіб, годуючи їх тричі на день. Працювало тоді семеро людей-професіоналів, їм допомагали 3-4 людини, які приходили чистити чи нарізати овочі.

Продукти приносили волонтери, просто небайдужі львів’яни, привозили овочі також люди із сусідніх сіл. За словами Олександра Чернологова, вони не встигали підраховувати, скільки продуктів витрачають на день, бо це дуже довго, а рук на кухні бракувало. Тому й аналітики як такої не робили. Олександр зізнається: довіряє всім, хто працює на кухні. Кожен робить свою роботу на совість.

Певний час годували не лише переселенців, але й патрульних поліцейських та сили територіальної оборони.

«Плати, якщо можеш»

Бренд використовує поширену зараз серед львівських підприємців модель – «плати, якщо можеш». Тобто, якщо ті, хто потребує їжі, можуть заплатити й водночас допомогти українській економіці, то роблять це, якщо ні – то харчуються безкоштовно.

Олександр додає, що зараз трохи легше, ніж на початку війни, адже налаштувались комунікаційні та виробничі процеси. Зрештою, вже немає такого напливу людей, як колись, тож потроху бренд намагається повернутись у бізнесову діяльність, водночас займаючись волонтерством.

Працювати в таких самих масштабах, які були до 24 лютого, поки що не можуть. Так само не можуть виплачувати заробітну плату людям по тій ринковій ціні, яка була раніше, а ще забезпечувати попередні умови. Загалом, гастробізнес, як і будь-який український бізнес, зіткнувся з проблемами через зрозумілі всім причини.

До слова, у Львові турецькі кухарі вже понад місяць готують їжу для вимушено переміщених українців у фургоні в різних локаціях міста. Організували таку мобільну кухню ще 19 березня. Першою локацією став Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені Степана Гжицького. Ініціативу реалізує Офіс із ліквідації наслідків катастроф та надзвичайних ситуацій Міністерства внутрішніх справ Туреччини. Їжу готують з 13.00 до 17.00 год. За день кухарі видають до 5 тисяч порцій (перші та другі страви).

More from author

Аптечна справа Львова, або де колись купували ліки містяни

Аптечна справа має надзвичайно довготривалу історію, її витоки сягають ще з давніх часів. Розвивалася аптечна справа і в нашому місті, а найстаріші аптеки тут...

Історія Наукової бібліотеки ЛНУ ім. І. Франка – найстарішої в Україні

Книгозбірню, засновану Ярославом Мудрим при Софійському соборі в Києві багато людей вважають найстарішою в Україні. Однак про неї відомо лише з літописної статті 1037...

Перші газети у Львові

Перша преса на українських землях почала виходити у Львові. Історики зазвичай ведуть родовід української преси від неукраїномовних видань. Дещо згодом почали друкувати і україномовні,...