Як львівський гастрономічний бренд допомагає переселенцям

Львівський гастрономічний бренд «Боїм» до 24 лютого виготовляв і продавав крафтові соуси й джеми, а після повномасштабного вторгнення призупинив свою основну діяльність, аби годувати внутрішньо переміщених українців. Більше на leopolis.one.

Як усе розпочиналося?

Співавтор гастробренду Олександр Чернологов розповів «Еспресо.Захід», що допомагати людям, які постраждали від війни, вирішив одразу. У перший день повномасштабного вторгнення кілька годин переживав страх і паніку, а тоді подумав над тим, чим особисто він може бути корисним тут і зараз.

Почали з облаштування приміщень, які переобладнали під прийом переселенців. ВПО залишались тут на ночівлю. Однак згодом працівники бренду зрозуміли, що краще сконцентруватися на тому, що вміють – замість прихистити умовно трьох людей вирішили нагодувати три сотні. Тому й почали готувати для переселенців.

Щодня готували для 300 осіб

У перші тижні щодня готували орієнтовно для 300 осіб, годуючи їх тричі на день. Працювало тоді семеро людей-професіоналів, їм допомагали 3-4 людини, які приходили чистити чи нарізати овочі.

Продукти приносили волонтери, просто небайдужі львів’яни, привозили овочі також люди із сусідніх сіл. За словами Олександра Чернологова, вони не встигали підраховувати, скільки продуктів витрачають на день, бо це дуже довго, а рук на кухні бракувало. Тому й аналітики як такої не робили. Олександр зізнається: довіряє всім, хто працює на кухні. Кожен робить свою роботу на совість.

Певний час годували не лише переселенців, але й патрульних поліцейських та сили територіальної оборони.

«Плати, якщо можеш»

Бренд використовує поширену зараз серед львівських підприємців модель – «плати, якщо можеш». Тобто, якщо ті, хто потребує їжі, можуть заплатити й водночас допомогти українській економіці, то роблять це, якщо ні – то харчуються безкоштовно.

Олександр додає, що зараз трохи легше, ніж на початку війни, адже налаштувались комунікаційні та виробничі процеси. Зрештою, вже немає такого напливу людей, як колись, тож потроху бренд намагається повернутись у бізнесову діяльність, водночас займаючись волонтерством.

Працювати в таких самих масштабах, які були до 24 лютого, поки що не можуть. Так само не можуть виплачувати заробітну плату людям по тій ринковій ціні, яка була раніше, а ще забезпечувати попередні умови. Загалом, гастробізнес, як і будь-який український бізнес, зіткнувся з проблемами через зрозумілі всім причини.

До слова, у Львові турецькі кухарі вже понад місяць готують їжу для вимушено переміщених українців у фургоні в різних локаціях міста. Організували таку мобільну кухню ще 19 березня. Першою локацією став Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені Степана Гжицького. Ініціативу реалізує Офіс із ліквідації наслідків катастроф та надзвичайних ситуацій Міністерства внутрішніх справ Туреччини. Їжу готують з 13.00 до 17.00 год. За день кухарі видають до 5 тисяч порцій (перші та другі страви).

More from author

Прикорм дитині: з чого почати

Введення нових продуктів харчування — важливий етап у житті малюка, який турбує кожну матусю. Протягом перших 4–6 місяців грудне молоко повністю покриває потреби дитини...

Як швидко вивчити англійську мову: поради львів’янам 

Англійська мова є затребуваною практично в усіх сферах діяльності людини. Знання англійської відкривають необмежені можливості та відчиняють двері в успішне та перспективне майбутнє. Найчастіше...

Кравці Львова (від появи професії до 1939 р.)

У наші дні кожен з нас може обрати собі будь-який одяг, не зважаючи на фасон та тканину. Усе залежить від матеріальних можливостей людини. Якщо...
.,.,.,.