Життя постійно доводить, що сила волі будь-якої людини здатна творити дива. Приміром особа, що втратила ноги завдяки старанням та наполегливій праці стає паралімпійцем. Головне вірити у себе й не здаватись. Свій шлях подолав підприємець з Львівщини, Михайло Стефаниця. Більше на leopolis.one.
Змалку любив техніку
Стефаниця народився у с.Годиня Мостиського району Львівської області. Знайомі чоловіка стверджують, що він з дитинства цікавився різноманітною технікою, допомагав батькові. Після закінчення школи здобув фах комбайнера та техніка-механіка. Тривалий час працював на будівництві.
Коли розпочались бойові дії на Донбасі, чоловік, маючи досвід служби в збройних силах, був мобілізований до війська та потрапив окрему бойову прикордонну комендатуру “Скеля” і був призначений водієм БТР. Командування побачило, що Стефаниця добре розбирається у техніці. Чоловік прослужив у зоні АТО більше року та був демобілізований.
Отримав грант та придбав техніку
Ще під час служби у війську, Стефаниця міркував над тим, як розпочати власну справу. Повернувшись у рідні краї, чоловік вирішив реалізувати свою мрію. Спочатку ветеран продав власне авто та на отримані кошти придбав міні-навантажувач. Чоловік відкрив підприємство, що надавало послуги для будівництва на території усього району.
На цьому чоловік вирішив не зупинятись. З товаришами підприємець пройшов двотижневі бізнес-курси у Львові, склав бізнес-план та за програмою Львівської обласної державної адміністрації зміг придбати бетонозмішувач вартістю 20 тис. гривень. Стефаниця також отримав кошти як учасник бойових дій та придбав ще одну одиницю техніки – екскаватор. Уся техніка окупилась за один сезон.
Згідно з слів працівників Мостиського центру зайнятості, які допомогли Михайлу Стефаниці відкрити власний бізнес, чоловік у 2017 р. отримав кредит на суму у понад 600 тис. гривен, які чоловік має повертати протягом трьох років. Держава взяла на себе зобов’язання, щодо покриття частини відсотків за кредитом.
Відкриваючи власну справу, Стефаниця подбав й про те, щоб у нього не було конкурентів. Цю проблему він вирішив дуже просто – надає послуги, які в районі не виконує жодне підприємство. Так своє технікою чоловік риє канави, фундаменти, проводить дренажні роботи, вирівнює площі під бруківку, вивозить сміття та виконує багато інших робіт. Оскільки чоловік чудово розбирається у техніці, то сам ремонтує її, завдяки чому економить чималі кошти.
Михайло Стефаниця стверджує, що українцям слід замислитись серйозно над тим, аби замінити заробітки в інших країнах роботою у власній країні. Цілком із чоловіком погоджуються місцеві чиновники, які стверджують, що завдяки таким як Михайло, збільшуються надходження у державну скарбницю, з’являються нові робочі місця. Щодо останніх, то Стефаниця планує розширяти виробництво, закуповувати нову техніку та розширювати штат робітників. Підприємець постійно наголошує на тому, що не слід боятись, а вживати дії, не стояти на місці.
