Історія Наукової бібліотеки ЛНУ ім. І. Франка – найстарішої в Україні

Книгозбірню, засновану Ярославом Мудрим при Софійському соборі в Києві багато людей вважають найстарішою в Україні. Однак про неї відомо лише з літописної статті 1037 року у «Повісті временних літ», де повідомляється, що Ярослав «любил бе книги, много написав и положи в святей Софии церкви». Повідомлення не дає жодної конкретної інформації про призначення книгозбірні, її розмір, зміст книг, що там зберігалися, пише leopolis.one.

А от тією, що збереглася і про яку опубліковано багато достовірної інформації, є Наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка. Тому й доцільніше вважати найстарішою бібліотекою України саме її.

Її стіни бачили стародруки й рукописи, численні унікальні видання й манускрипти, книжки з особистої бібліотеки французького кардинала Мазаріні, французького короля Людовіка XV, польського короля Сигізмунда ІІ, гетьмана Івана Мазепи тощо.

Серед читачів цієї бібліотеки були Богдан Хмельницький, Петро Могила, Тома Ельжановський, Міхал Боїм, Каспер Несецький, Ян Ковальський та інші видатні люди.

Заснована ще в 1608 році

Бібліотеку заснували як навчальну книгозбірню школи при єзуїтському колегіумі в 1608 році. З 1661 року колегіум перетворився на Академію Єзуїтів. Потім Академія стала Йосифинським університетом, тоді Львівським ліцеєм, Університетом Франца I, Львівським університетом Яна-Казимира, Львівським державним університетом ім. І. Франка. У жовтні 1999 року університет отримав статус національного.

Незважаючи на пограбування шведами в 1704 році та нищівну пожежу у 1734-му, академічна бібліотека швидко відродилася і стала основою книгозбірнею оновленого університету.

У кінці XVIII століття ця бібліотека була єдиним державним депозитарієм документів Речі Посполитої, тож після ліквідації державних і церковних установ документи і книги передали саме сюди. У той час до книгозбірні потрапили стародруки із 147-ми ліквідованих монастирів. Найдавніший стародрук датований ХІІІ століттям.

У 1822 році до неї повністю перенесли університетську нумізматичну колекцію. У середині ХІХ століття фонди бібліотеки налічували 51082 книги, 2200 гравюр, 12000 монет, 4700 дипломів.

Вагомі втрати для бібліотеки спричинили пожежі революційного 1848 року. Тоді врятували лише 13000 томів та частину рукописних і графічних збірок. Кілька років врятована частина бібліотеки зберігалася у львівській ратуші, а згодом була перенесена до нового будинку університету на вулиці Святого Миколая.

Інтер’єр бібліотеки, 1905 р.

У 1923–1924 роках фонд бібліотеки складав 310 тисяч одиниць зберігання, з них – 216 інкунабул, 1146 рукописів латинською, німецькою, польською, східними мовами, 11178 монет, 507 медалей.

З 1924 року для поповнення збірок бібліотека активно використовує обмін з віденськими, будапештськими, бухарестськими та іншими закордонними видавництвами.

Заохочення студентів

Цікаво, що до користування цією бібліотекою у минулих століттях студентів заохочували «приватними нагородами» чи «переможними відзнаками», які призначав ректор за вивчену напам’ять книжку або за блискуче володіння літературою під час диспутів.

More from author

Історія спортивних товариств Галичини

Галичани здавна цікавилися та захоплювалися спортом - відвідували гуртки та організації, вболівали за улюблені спортивні клуби, брали участь у різноманітних змаганнях та конкурсах. Свого...

Як у Львові з’явилася перша українська фабрика цукерок

У харчовій промисловості Львова велике значення завжди мала кондитерська галузь. Вперше у Львові відкрив фабрику цукерок швейцарець Домінік Андреолі у 1803 році на площі...

Найстаріший в Україні, або історія Львівського локомотиворемонтного заводу

Залізнична магістраль Львова є найстарішою в Україні. Її проклали в 1861 році, тоді ж прибув перший потяг. На момент відкриття залізничного руху підприємство імені...
.,.,.,.