У ХІХ століття територія України була розділена між двома імперіями: Австро-Угорською та Російською. Однак українці досліджували свою ідентичність як окремої нації, що має створити самостійну державу, пише leopolis.one.
Низка вчених своїми працями сприяли національному відродженню. Великий вплив на формування української наукової думки мав Омелян Огоновський. Адже він своїми дослідженнями української мови та літератури виокремив їхні особливості та простежив тяглість традиції в українській історії.
Про життя та наукову діяльність вченого, який мешкав у Львові – читайте далі в статті.
Навчався в декількох університетах: життєпис Омеляна Огоновського
Омелян Огоновський народився в селі Григорів, що на Франківщині у 1833 році. Батько майбутнього науковця був священником, який походив з шляхетного роду. В сім’ї Огоновських було усього дванадцятеро дітей.
Середню освіту Омелян здобув у Бережанах та Львові. До міста Лева він переїхав вже старшокласником. Крім того, тут Омелян Огоновський вирішив продовжити батьківський фах та вступив до Духовної семінарії.
Після закінчення семінарії Огоновський одружився з Фалиною Нєдзвєцькою, а також вступив до Львівського університету на богословський факультет, який закінчив у 1865 році. Згодом він навчався у Віденському університеті.
Усе своє життя Омелян Огоновський працював у Львівському університету. Тут в 1867 році він став завідувачем кафедри української словесності (в той час вона називалася – руської словесності). Вчений зайняв цю посаду після Якова Головацького. А в 1877 році Огоновського призначили деканом філософського факультету.
Крім роботи в університеті, вчений займався політично-громадською діяльністю. Зокрема він був членом та головою товариства «Просвіта», а також входив до НТШ.
Омелян Огоновський особливо переймався станом українського народу в той час. Він не підтримував москвофілів, які пропагували ідею «слов’янських братніх народів». Також вчений не вважав, що галичан мають постійно перебувати під владою Австро-Угорщини.
Науковець прагнув, щоб український народ об’єднався по два береги Дніпра, скільки є окремою нацією з власною культурою, мовою та світоглядом. Тому він підтримував зв’язки з наддніпрянськими українцями та був прихильником громадівського руху.
Таким чином, Омелян Огоновський підтримував ту національну ідею, яку зображував у своїй творах Тарас Шевченко. Власне, сам вчений часто говорив про це у своїх промовах, зокрема в роковини смерті видатного Кобзаря української літератури.
Розвивав українську науку: про діяльність Омеляна Огоновського
Омелян Огоновський – це вчений, який своєю наполегливою працею зміг зробити вагомий внесок в українську науку. Адже він склав «Історію руської літератури» (тоді вживали слово «руський» на позначення український). Огоновський зміг прослідкувати тямлять української літератури, яка розпочинає свою історію за часів Київської Русі.
Крім того, науковець досліджував особливості української мови. Він не підтримав так зване «язичіє» (книжна мова, яку було створено штучно). Прихильниками язичія були насамперед москвофіли, а також Яків Головацький.
Натомість Омелян Огоновський хотів, щоб навчання в освітніх закладах відбувалося «живою українською мовою». Для цього він написав підручники «Граматика язика руського» та «Хрестоматія староруська».
Також Омелян Огоновський є автором праць: «Студії в царині руської мови», «Життя Тараса Шевченка. Читанка для селян і міщан», «Погляд на історію руської літератури в часі Татарщини».
Крім того, вчений займався і літературною творчістю, зокрема його драми, поезії та оповідання були надруковані в журналах «Зоря» та «Галичанин».
