Вагомий внесок в розвиток української фольклористики та етнографії здійснив Філарет Колесса. Своєю наполегливою працею він зібрав та укомплектував книги усної народної словесності, пише leopolis.one.
Вчений мешкав у місті Лева, де працював та спілкувався з іншими тогочасним представниками української інтелігенції, а саме: Іваном Франком, Осипом Маковеєм, Володимиром Гнатюком, Богданом Лепким, Михайлом Грушевським тощо.
Детальніше про життя та наукову діяльність Філарета Колесси – читайте у статті.
Цікавився фольклором ще змалку: про життя Філарета Колесси
Філарет Колесса народився в селі Піщани, що на Львівщині, в 1871 році в сім’ї священника Михайла та Марії Колесів.
Ще з дитинства майбутній науковець перебував в особливій атмосфері, де цінували українські традиції та звичаї. У селищі, в якому він мешкав, мав можливість чути народні пісні, які виконували його жителі.
Дядько Філарета, Іван Лаврівський, був відомим українським композитором і диригентом, а його брат Іван також досліджував фольклор. Саме останній мав неабиякий вплинув на формування зацікавлень Філарета Колесси. Ще один його брат – Олександр займався мовознавством та літературознавством, брав участь в громадських заходах.
Середню освіту Філарет Колесса здобув у стрийській школі. Згодом він вступив до Віденської духовної семінарії, якої також навчався український письменник Богдан Лепкий.
Після цього він вступив до Львівського університету на філософський факультет, який закінчив 1896 році. Саме тут він познайомився з львівським осередком українських інтелектуалів.
У 1918 році Колесса захистив свою наукову роботу у Відні. Тоді повернувся додому та викладав у Львівському таємному університеті. В період відновлення Львівського університету та захоплення влади в місті більшовиками вчений очолив кафедру української словесності.
Філарет Колесса був членом НТШ та входив до Всеукраїнської академії наук. Після Другої світової війни став депутатом Верховної Ради СРСР.
Помер відомий фольклорист у 1947 році. Його могила розміщена на Личаківському кладовищі у Львові.
Наукова діяльність Філарета Колесси як дослідника фольклору
Збирати усну народну словесність Філарет Колесса розпочав під впливом свого брата, Івана, який був старший за нього на сім років. Зокрема Іван Колесса укомплектував збірник «Галицько-руські народні пісні з мелодіями». Однак брат прожив недовге життя, тому не встиг зібрати багато фольклорного матеріалу.
У Львові Філарет Колесса познайомився з Іваном Франком, який позитивно оцінив роботу етнографа. Саме Великий Каменяр опублікував першу працю Колесси «Людові вірування на Підгір’ї в селі Ходовичах» в журналі «Народ». Це сталося в 1890 році.
У 1908 році вчений відправився в наукову експедицію до Наддністрянщини, де він збирав унікальні пісні кобзарів та лірників. Ця поїздка відбулася за сприянням Лесі Українки та Климента Квітки, які профінансували такий проєкт.
Під час експедиції Філарет Колесса разом з Опанасом Сластіоном записали спів кобзарів на спеціальний пристрій фонограф. Це дає змогу зберегти усну народну творчість в живому виконанні.
Відомою працею науковця є «Українська усна словесність», де він характеризує різні види фольклору та наводить приклади текстів разом з нотами. Книга вважається першим підручником з українського фольклору.
В «Усній народній словесності» вчений показує тяглість фольклорної творчості та поділяє її на три періоди: старшинна, середня та новітня доба. Крім того, він робить розрізнення фольклорних жанрів та характеризує їх.
Також Філарет Колесса є автором таких наукових праць: «Ритміка українських народних пісень», «Огляд українсько-руської народної поезії», «Волинські народні пісні», «Українські народні пісні» та інші.
