Український письменник Іван Франко був близьким другом та науковим наставником для Володимира Гнатюка. Саме він охарактеризував вченого «феноменально щасливим збирачем усякого етнографічного матеріалу», інформує leopolis.one.
Таким чином, Франко високо оцінював наукову діяльність етнографа, який відкривав для інших та досліджував фольклорне багатство Українських Карпат.
Детальніше про відомого українського етнографа, який мешкав у Львові – читайте далі у матеріалі.
Зі сторінок біографії Володимира Гнатюка
Володимир Гнатюк народився у селі Велеснів, що на Тернопільщині. Спочатку навчався у місцевій школі, а згодом – в Бучачі та Івано-Франківську.
Ще з дитинства Володимир Гнатюк виявляв свої здібності: полюбляв співати, мав гарну пам’ять та цікавився українським фольклором. Його батько дуже хотів, щоб син став священником та поїхав на навчання в колегіум святого Атанасія в Римі. Однак доля склалася інакше.
Талановитий хлопець не зміг потрапити до Італії. Водночас вступив на філософський факультет Львівського університету, де був активним студентом, який займався науковою діяльністю.

Саме у Львові Володимир Гнатюк познайомився з Іваном Франком, Михайлом Грушевським, Михайлом Драгомановим, Михайлом Коцюбинським, Олександром Колесою та іншими представниками тогочасної інтелігенції. Підкреслимо, що з Великим Каменярем Гнатюка пов’язуватиме не тільки наука та робота, але й міцна дружба.
Зокрема Іван Франко сприяє етнографічній експедиції Володимира Гнатюка, в яку він відправиться вже після першого курсу навчання в університеті. Тоді молодого науковця неабияк зацікавить такий мальовничий, магічний та ще малодосліджений світ Закарпаття.
Щодо особистого життя етнографа, то дружиною Володимира Гнатюка стала Олена Гнатюк. У подружжя було четверо дітей. Одному з них Іван Франко став хресним батьком, однак дитина померла ще в ранньому віці.

Мандрував поміж гір: про наукову діяльність етнографа
Володимир Гнатюк здійснив шість експедицій Карпатами. Зокрема він відвідав такі регіони: Пряшівщину, Лемківщину, Закарпаття, північну та середню частину Угорщини.
Під час своїх мандрівок науковець збирав різноманітні види фольклору вивчав місцеві звичаї та традиції. Часто він подорожував одним, тому місцеві мешканці не завжди довіряли невідомому мандрівникові та могли сприйняти його за іноземного дослідника.
Однак Володимир Гнатюк записав величезну кількість фольклорного матеріалу, що складає такі жанри: легенди, перекази, обрядові, сороміцькі, духовні, історичні та побутові пісні, анекдоти, замовляння, ігри, казки тощо.
Власні дослідження йому вдалося укомплектувати та проаналізувати в низку праць: «Етнографічні матеріали з Української Руси» (в шести томах), «Галицько-руські народні легенди», «Гаїки», «Угро-руські духовні вірші», «Колядки і щедрівки», «Народні оповідання про опришків», «Гуцули», «Українська народна словесність» та інші.

Цікаві факти про Володимира Гнатюка, які ви могли не знати
- Володимир Гнатюк неабияк вплинув на Михайла Коцюбинського. Адже етнограф багато розповідав письменнику про життя гуцулів в горах. Це зацікавило Михайла Коцюбинського та спонукало поїхати в Карпати. Під враженням від побуту та життя подорожі горами Коцюбинський написав свій відомий твір «Тіні забутих предків».
- Науковець працював у НТШ у Львові.
- Володимир Гнатюк любив листуватися. Зокрема він надсилав листи багатьом тогочасним інтелектуалам.
- Науковець також писав критичні статті на твори та видавав книги українських авторів: Івана Франка, Василя Стефаника, Михайла Коцюбинського, Лесі Українки тощо.
- Помер етнограф, коли йому було п’ятдесят п’ять років у 1926 р. Мандрівки Карпатами погіршили здоров’я Володимира Гнатюка, через що він часто хворів.