Найстаріша щоденна газета Галичини: про часопис “Діло”

Однією з перших газет, що видавалися українською мовою в Галичині є часопис «Діло». За роки свого існування видання декілька разів закривали та відновлювали. Часопис друкувався з 1880 по 1939 роки, пише leopolis.one.

Газета стала важливим виявом друкованого слова громадянського суспільства у бажанні створити українцями власну демократичну державу. У «Ділі» друкувалися статті та твори відомих українських культурних діячів.

Історія створення та діяльності «Діла»

Датою заснування часопису вважається перше січня 1880 рік. Саме тоді члени народницького руху в Галичині вирішили випускати українську газету, яка б мала соціально-політичне та культурне спрямування. 

Крім того, пізніше «Діло» також слугувало органом різних новостворених партій та організацій: Української-національно демократичної партії, товариства «Народна Рада», Української Народної Трудової партії та Українського національно-демократичного об’єднання.

Головним редактором та ідейним засновником часопису являється український громадський діяч Володимир Барвінський. Саме в нього під час роботи редактором в іншому виданні – «Правда», виникла ідея створити окремий український часопис. Таку ініціалу підтримав його тодішній колега Дем’ян Гладилович, котрий став співзасновником «Діла».

C:\Users\smail\Desktop\b356551d-6b3b-408e-b736-9ff674364f7f.jpg
Фото: Володимир Барвінський / Фотографії старого Львова

Цікаво, що на зборах народовців деякі вважали передчасним таке рішення та вважали за потрібним зачекати з виданням часопису, щоб краще обдумати та підготувати випуск газети. Однак більша частина вважала, що не потрібно зволікати з таким рішенням та розпочати негайну роботу з часописом. Тоді Володимир Барвінський погодився редагувати «Діло» цілком безкоштовно, поки не будуть певні фінансові надходження до редакції.

Також до редакції входили в час роботи газети: Федь Федорців, Іван Кедрин, Василь Мудрий, Василь Панейко, Ольга Кузьмович, Анатоль Курдидик та Іван Німчук.

У період Першої та Другої світових воєн «Діло» припинило свою діяльність. Однак якщо після Першої світової війни газета відновила роботу, то під час встановлення радянської влади на західній території України, роботу часопису припинили. Комуністична верхівка ліквідувала «Діло» та закрила роботу редакції. Це відбулося у 1939 році.

C:\Users\smail\Desktop\Редакція_газети_Діло.jpg
Фото: Редакція газети Діло. З права до ліва — сидять Василь Мудрий, Роман Купчинський, Іван Кедрин-Рудницький; стоять — Федь Федорців та Михайло Рудницький. 1920-ті./ Вікіпедія

Особливості часопису «Діло»

Газета «Діло» була покликана захищати права українського народу та пришвидшити рух до державної незалежності України.

Спочатку випуск часопису здійснювався двічі на тиждень, потім – три рази на тиждень,  а з 1888 року газета виходила кожного дня. Така періодичність була зумовлена зацікавленням читачів до «Діла». Адже газету активно виписували як містяни, так і мешканці сіл по всій Україні. 

C:\Users\smail\Desktop\Persha-shpalta-gazety-dilo.-1926-rik.-1024x618.jpg
Фото: Сторінки газети «Діло»

Варто зазначити, Барвінський також отримав дозвіл на видання часопису в частині України, що була під владою російської імперії. Хоча часто російська влада намагалася втрутитися у випуск часопису зі своєю цензурою. Однак видання «Діла»  призвело до налагодження зв’язків українського народу по два береги Дніпра. Адже в той час була більша змога розвивати проукраїнські ідеї та утверджувати волевиявлення народу.

Загалом у часописі друкували свої статті та художні твори представники української інтелігенції. Частим дописувачем був Іван Франко, котрий друкував тут публіцистику та літературні твори. Також активними дописувачами «Діла» в різні періоди були Микола Костомаров, Михайло Грушевський, В’ячеслав Липинський, Богдан лепкий, Михайло Возняк, Гнат Хоткевич та багато інших українських інтелектуалів.

More from author

Як швидко вивчити англійську мову: поради львів’янам 

Англійська мова є затребуваною практично в усіх сферах діяльності людини. Знання англійської відкривають необмежені можливості та відчиняють двері в успішне та перспективне майбутнє. Найчастіше...

Кравці Львова (від появи професії до 1939 р.)

У наші дні кожен з нас може обрати собі будь-який одяг, не зважаючи на фасон та тканину. Усе залежить від матеріальних можливостей людини. Якщо...

5 відомих імен львівської Астрономічної обсерваторії

У 1771 році у Львові єзуїти відкрили першу на теренах України астрономічну обсерваторію. Того ж року була відкрита кафедра математики та астрономії у Львівському...
.,.,.,.