“Батько” гасової лампи – Ян Зег

Історики стверджують, що гасову лампу вперше використали саме у Львові.  Її винахідником став Ян Зег, який відіграв вагому роль у розвитку нафтопереробної галузі Галичини, пише leopolis.one.

Період навчання

Ян Зег народився 2 вересня 1817 р. у Західній Галичині (Австрійська імперія). Батько хлопця був аптекарем, а краєзнавці стверджують, що родина мала німецьке коріння. Хоча є згадки про те, що батько хлопця був чехом.

Зег навчався у Дрогобицькій та Самбірській гімназіях. Серед предметів юнак полюбляв хімію та біологію. Саме у Самборі він мав змогу ознайомитись з фармацевтичною сферою у місцевих аптеках. В Інтернеті можна знайти інформацію, що молодик вивчав фармацевтичну справу в Одесі. Далі хлопець продовжив навчатись у Віденському університеті, здобувши ступінь магістра фармацевтичної галузі.

         Перша дистиляція нафти та гасова лампа

Після того як Зег отримав диплом фармацевта, він розпочав працювати у львівській аптеці Петра Міколяша “Під золотою зіркою”, що була найбільшою у Галичині. Власник закладу створив при аптеці хіміко-фармацевтичну лабораторію, закуповував нафту у Бориславі. Однак сировина була неочищеною, мала неприємний запах та різноманітні домішки. Міколяш був також знайомий з “скельною олією” – очищеною нафтою, що постачалась з Італії.

Власник аптеки доручив очистити нафту та отримати аналог італійського продукту Зегу. Останній працював над завданням кілька тижнів, й зміг провести дистиляцію речовини. Вдень хімік працював в аптеці, а ночами “чаклував” над рідиною. Згодом Зег згадував, що весь його одяг був просякнутий рідиною, яка давала різкий запах.

Для очищення нафти Ян Зег використав концентровану сірчану кислоту та содовий розчин. Суть винаходу Зега зводилась до відносно простого хімічного процесу, внаслідок якого нафта очищалася від домішок – її очищали до певного стану, а згодом отриману (першу з двох) фракцію змішували із сірчаною кислотою. Після відстоювання верхню частину рідини відокремлювали та очищали гідрооксидом кальцію та водою, в той час, як другу фракцію використовували для освітлювальних ламп, змащування шкіри, і т. п.

У грудні  1853 р. хімік отримав патент на хімічне очищення нафти. Подібний винахід зробили у США у 1855 р. (авторства Бенджаміна Сіллімана). Варто також зазначити, що Зег не працював один – йому допомагав ще один працівник аптеки – Ігнацій Лукасевич. Поляки до сих пір вважають засновником гасової лампи не Зега, а саме Лукасевича.

Зег вирішив використати очищену речовину (гас) у якості палива. У березні 1853 р. у приміщенні аптеки вперше було отримане штучне світло – рідину помістили до бляшаної лампи виготовленої львівським бляхарем Адамом Братковським та підпалили. У лампі можна було регулювати висоту полум’я, а отже й яскравість. Вогонь був захищений від вітру скляною колбою. Такий пристрій не давав кіптяви.

31 липня цього ж року новий світильник почали використовувати у головній львівській лікарні (теперішній військовий госпіталь на вул. Чехова). При новому освітленні вдалось навіть провести вперше у світі складну хірургічну операцію. Одна гасова лампа заміняла 10 –15 звичайних воскових свічок. Новий прилад не лише був доступним для пересічних міщан, а й давав змогу економити, був значно безпечнішим у використанні ніж свічки (пожежі від гасових ламп траплялись рідше).

    Зег продовжує роботу у нафтопереробній галузі

Відомий хімік вирішив не зупинятись на досягутому та продовжував роботу. Він виготовляв свічки з озокериту. Він відкрив першу у Галичині у Львові цісарсько-королівської , так звану Камфінфабрику, де дистилював та очищав нафту.

Зег  відкрив також невеличку крамницю, де продавали очищену нафту для освітлення та рідини (створені на основі нафти), які люди могли застосовувати як побутову та технічну хімію. У 1854 р. австрійський уряд видав патент, за яким дозволяв видобувати нафту приватним особам. Тож у Зега було чимало конкурентів. Однак хімік приймав усі труднощі як боєць. Окрім того, вирішальну роль відігравали знання дослідника та підходи до роботи.

У 1854 р. підприємство з переробки нафти, на якому працювало чотири робітники, переробило 600 центнерів нафти. Сировина постачалася з Борислава Самбірського повіту, з Коломиї та Богородчан Станіславського повіту. В результаті переробки Зег отримав нафту для освітлення, бітум (асфальт), інше. Зег виготовляв мастила до поштових возів у формі шматків мила, експортував очищену нафту до Відня, до Прусії (на потреби освітлення). Зег зміг накопичити чималий капітал. Відомо. що вчений співпрацював з відомим пивоваром та промисловцем Робертом Домсом.     

Трагедія

12 лютого 1858 р. Зега спіткало велике горе. Як відомо, сировину до його крамниці доставляли діжками. Працівники дотримувались техніки безпеки, однак у зазначений день до приміщення привезли кілька ємностей, одна з яких мала пошкодження і з неї витікала рідина.

Перед крамницею утворилася велика калюжа. За однією з версій, випадковий перехожий кинув у калюжу недопалок й вона перетворилась на море вогню, який перекинувся на крамницю. За іншою версією – приміщення підпалили конкуренти Зега. Викликає багато запитань те, як працівники не помітили те, що витікла значна кількість рідини.

Так чи інакше трапилась трагедія – на момент пожежі, в крамниці перебували дружина хіміка – Дорота та її сестра. Обидві згоріли заживо, оскільки приміщення було переповнене нафтопродуктами. Загиблих поховали на Личаківському цвинтарі. Після цієї трагедії Зег спочатку згорнув діяльність, у 1859 р. відкрив крамницю на вул. Театральній, однак через конкуренцію справа не мала успіху. Краєзнавці також стверджують, що після трагічної загибелі дружини Зег втратив колишнє натхнення.

Пам’ятник на могилі дружини Зега

       Діяльність у Бориславі

Тривалий час громадськість нічого не знала про життя Зега. У 1875 р. після великої перерви він отримав концесію на створення аптеки, однак не у Львові, а у Бориславі. Наступного року Зег одружився вдруге й у шлюбі народились двоє доньок. До кінця свого життя він так й лишався у провінційному містечку.  Деякі краєзнавці стверджують, що Зег продовжував експериментувати з нафтою, роблячи наголос на створенні ліків на основі цієї рідини. Та повторити свого успіху йому не вдалося.

Нафтові родовища Борислава

Варто зазначити, що Галичина була потужним центром видобутку нафти Австро-Угорщини, займаючи 5% світового ринку. Регіон поступався лише американській Каліфорнії та Російській імперії.

Зег помер у січні 1897 р. й був похований на місцевому цвинтарі. Після смерті хіміка, його аптека перейшла до доньки та її чоловіка.

 Вшанування пам’яті

У 1973 р., в радянську добу, аптека Зега у Бориславі була демонтована. У 2007 р. на честь відомого хіміка була відкрита пам’ятна табличка у Бориславі. У 2021 р. у місті навіть відкрили музей-аптеку.

На честь Зега у Львові та Бориславі встановлені пам’ятники. У Бориславі споруду звели у 2021 р. Львівський пам’ятник створили дизайнер Михайло Москаль та скульптор Володимир Цісарик. Львівський пам’ятник встановлено поблизу ресторан-музею “Гасова лампа” з власною колекцією гасових ламп. 

Пам’ятник Зегу споруджений у Львові

Авторами споруди, який встановили у Бориславі, стали скульптор Роман Кікта та архітектор Михайло Хохонь. Зег вписав своє ім’я в історії світової хімії та нафтопереробної галузі.

Пам’ятник Зегу у Бориславі

More from author

Історія спортивних товариств Галичини

Галичани здавна цікавилися та захоплювалися спортом - відвідували гуртки та організації, вболівали за улюблені спортивні клуби, брали участь у різноманітних змаганнях та конкурсах. Свого...

Як у Львові з’явилася перша українська фабрика цукерок

У харчовій промисловості Львова велике значення завжди мала кондитерська галузь. Вперше у Львові відкрив фабрику цукерок швейцарець Домінік Андреолі у 1803 році на площі...

Найстаріший в Україні, або історія Львівського локомотиворемонтного заводу

Залізнична магістраль Львова є найстарішою в Україні. Її проклали в 1861 році, тоді ж прибув перший потяг. На момент відкриття залізничного руху підприємство імені...
.,.,.,.