Згідно офіційної інформації, у Львівському національному університеті ім.І.Франка функціонує 19 факультетів. Кожен з них має свою історію, видатних особистостей. Серед цих факультетів варто відзначити біологічний, пише leopolis.one.
Від заснування до Другої світової
Перші дослідження біології у Львівському університеті розпочалися наприкінці XVIII ст., не були систематизованими та обмежувались географічно – науковці досліджували флоту Прикарпаття та прилеглих територій. Дослідники записували види рослин, де поширені. Дослідження активізувались у XIX. Зокрема дослідники Остап Волощак, Олександр Завадський, Йосип Лаговський та інші зуміли назбирати великі гербарії. Остап Волощак написав понад 50 різноманітних наукових робіт, левова частка яких присвячена флорі Карпат.
У 1852 р. від кафедри ботаніки у Львівському університеті відокремилась кафедра зоології. Останню, з 1884 р. очолював Бенедикт Дибовський. Відомого вченого, який досліджував фауну Камчатки та Далекого Сходу, запросили очолити кафедру. Дибовський прибув до міста з величезним багажем – понад 60 ящиків різних експонатів. Він організував зоологічну лабораторію, заснував зоологічний музей, якому передав численні експонати, зібрані в Сибіру. Завдяки вченому музей університету отримав скелет морської корови.
Ще один відомий науковець університету, професор Гіацинт Лобажевський, заклав ботанічний сад університету. Лобажевський заснував також Львівський мінералогічний музей з величезною збіркою експонатів. Факультет, як і інші підрозділи університету, має свій герб, на якому можна розгледіти жабу.
Наприкінці ХIХ ст. на біологічному факультеті розпочались дослідження з фізіології людини та тварин, ембріології, анатомії та антропології. Відомий біохімік Якуб Парнас доповнив схему гліколізу Ембдена-Меєргофа.
Трансформація факультету – від 1940 до 1991 рр.
1940 р. став знаковим для біологічного факультету. Галичина перебувала під радянською окупацією, а у Європі вирувала Друга світова війна. Саме у цьому році біологічний факультет постав як такий, оскільки до цього часу він значився як природничий факультет. На факультеті працювало 24 викладачі (включаючи 9 професорів).
У 1940 р. були створенi кафедри морфологiї та систематики рослин, анатомiї та цитологiї рослин, фiзiологiї рослин, мiкробiологiї, бiохiмiї, загальної зоологiї, зоологiї i порiвняльної анатомiї, фiзiологiї тварин, дарвiнiзму, антропології. У радянський період постали ще три кафедри – фiзiологiї рослин та бiохiмiї, бiофiзики i математичних методiв у бiологiї, генетики i біотехнології.
Аби посилити науковий потенціал факультету, влада скерувала до Львівського університету науковців з інших наукових центрiв – до міста прибули професори А.Лазуренко та Н.Захваткін, доценти О.Гебгардт та Й.Страутман, інші. Факультет, окрім музею, мав потужну лабораторію, організовував експедиції для вивчення флори та фауни з усіх теренів СРСР.