Розвиток промисловості: фабрики та виробництва старого Львова

У дев’ятнадцятому столітті на місто Львів чекало багато змін. Деякі значні зміни стосувалися промислової галузі і спричинили певний переворот. Щоправда Львів в порівнянні з іншими регіонами складно було назвати промисловим осередком, оскільки кількість виробництв і фабрик на той час у місті було не так багато. Все ж деякі з цих промислових підприємств залишили хороший відбиток в історії міста. Зокрема, це фабрики Бачевського, Мозера, залізничні майстерні, електростанція і Палац промисловості. До нашого часу навіть збереглися унікальні фотографії цих об’єктів, які ви зможете побачити далі, пише «leopolis.one».

Фабрика спиртових виробів та підсолоджених трунків Ю. А. Бачевського на Жовківській рогатці 

Фабрика Ю. А. Бачевського на Жовківській рогатці. Фото: Юзеф Едгар (1860-1870 рр.)

Фабрику горілок і лікерів Юзефа Адама Бачевського заснували ще у вісімнадцятому столітті (1782-й рік) на Жовківській рогатці. Тоді Лейб Бачесел, який був власником спиртово-горілчаного заводу, вирішив перенести своє підприємство до Львова. Він вибрав для цього дуже зручне місце – Жовківську рогатку. Знаменита фабрика розташовувалася у будівлях старовинного палацу Целецьких в підніжжі Високого замку. Тут виготовляли спирти, горілки, лікери і роми. Це було одне з найуспішніших підприємств старого Львова. Так, у 1807-му році фабрика отримала почесний статус Цісарсько-королівської привілейованої крайової фабрики. Через три десятки років (1834-й рік) вона називалася фабрикою горілок, ромів, розолісів та лікерів. 

У середині дев’ятнадцятого століття син власника підприємства Юзеф Адам охрестився і взяв собі нове прізвище – Бачевський. Відтоді фабрика почала носити його ім’я і прізвище. Впродовж багатьох років місто Львів залишалося відомим для інших якраз завдяки своїй фабриці Бачевського. Це була своєрідна візитна карточка міста. 

Наприкінці 1800-х років фабрику Бачевського устаткували сучасним обладнанням. Тут була парова машина, потужність якої складала близько 200 кінських сил. А на початку двадцятого століття професор Промислової школи і архітектор Владислав Садловський розробив спеціальний проєкт, за яким збудували цілий комплекс фабричних споруд і окрему залізничну колію на місці давнього палацу Целецьких. 

Фабрика Бачевського проіснувала понад 100 років. Пізніше цю будівлю використовували за подібним призначенням. Наприклад, у 1939-1941 роках на місці колишньої фабрики горілок і лікерів розмістився Лікеро-горілчаний завод №3. Але пізніше, у часи Другої світової війни, фабрику знищили шляхом бомбардування міста. Після закінчення війни до кінця 50-х на сучасній вулиці Опришківській функціонував Лікеро-горілчаний завод №2. А до кінця 90-х років в приміщені фабрики діяв Завод алмазних інструментів. 

Фабрика металевих виробів Зигмунта Мозера 

Давня фабрика Мозера. Фото: Юзеф Едгар (1860-1870 рр.)

Ще одна відома фабрика, яка діяла у Львові в другій половині дев’ятнадцятого століття. Вона знаходилася на земельній ділянці між вулицею Красицьких (Огієнка) і Городоцькою. Підприємство Зигмунта Мозера спеціалізувалося на виготовленні металевих виробів. Тут виготовляли машини для сільськогосподарських потреб, приладдя для автомобілів, дзвони, пожежні помпи тощо. Засновник і власник фабрики Зигмунт Мозер деякий час був членом міського магістрату Львова і працював у секції будівництва та публічних робіт. 

Це підприємство проіснувала недовго. Вже у 1895-му році на місці фабрики Мозера збудували другу у Львові споруду Дирекції залізниці (сьогодні це залізнична лікарня).

Залізничні майстерні та їхнє призначення

Залізничні майстерні (початок ХХ ст.)

Залізничні майстерні збудували у Львові у 1861-му році. На цьому виробництві ремонтували поїзди і виготовляли нові вагони. Відомо, що в тому ж році, коли заснували залізничні майстерні, тут виготовили п’ятдесят товарних вагонів, які були призначені для залізничних ліній Львів–Броди та Львів–Підволочиськ.

Електростанція на Персенківці – унікальний зразок промислової архітектури

Електростанція (1910 р.)

Львівська електростанція стала одним із найцікавіших зразків промислової архітектури. І це стає зрозуміло, коли просто поглянути на фото, де зображена ця електростанція. Її збудували у 1908-1910 роках на місцевості Персенківці. За будівництвом наглядали архітектори Каменобродські. Вони по суті реалізували проєкт архітектора Адольфа Піллера, який він розробив з ініціативи директора міського електричного закладу Юзефа Томіцького. Так, на Персенківці з’явилася нова львівська електростанція, яка відповідала за забезпечення електричним струмом трамвайної мережі і освітлення цілого міста.

Палац промисловості або найважливіший промисловий павільйон 

Палац промисловості. Фото: Едвард Тшемеські (1894 р.)

Це загальна крайова виставка, яку заснували у 1894-му році. Палац промисловості збудували за проєктом Францішека Сковрона, який був головним архітектором виставки. Будівельні роботи виконувалися під наглядом архітектора Кароля Боубліка. Загальна площа промислового павільйону складала 5 985 метрів квадратних. Будівля павільйону була розміщена на південному сході виставки, на першій площі, утвореній центральною алеєю. Його можна було побачити, якщо рухатися від головної брами вглиб виставки. В центрі павільйону знаходився величезний купол, висота якого складала близько 32 метри. А на фронтоні виднівся красивий розпис відомого польського живописця Тадеуша Попеля. Промисловий павільйон знаходився між вулицею Святої Софії та центральною алеєю. Серед усіх інших павільйонів Палац промисловості був найбільшим і найважливішим. Тут можна було побачити великі досягнення в галузі промисловості Галичини і напрямки її розвитку. 

До наших днів споруда павільйону, на жаль, не збереглася. Будівлю заплановано розібрали, коли територію старої Крайової виставки готували для того, щоб поряд побудувати павільйони Східних Торгів, які, як відомо, проводилися з 1921-го по 1939-ті роки. 

Стаття підготовлена з використанням матеріалів з сайту lvivcenter.org.

More from author

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here

Стрибок з парашутом: незабутній подарунок на день народження

Обираючи подарунок, можна піти двома шляхами: обрати стандартний презент, або ж екстремальний, котрий ви запам’ятаєте на все життя. Якщо вас приваблює другий варіант, тоді...

Продавали насіння, сигарети, квіти…

1990-ті рр. стали “шоковою терапією” для усіх мешканців пострадянського простору. Розпався СРСР і людям довелось прилаштовуватись до ринкових відносин. Якщо раніше усе контролювала держава,...

У Львові з’явилась перша школа з вивчення білоруської мови

Навчальний заклад створений з ініціативи Білоруського кризового центру у Львові. В проєкті також взяв участь міський осередок "Пласту". У школі в першу чергу навчатимуться...