Маленький скаут

Перша світова війна стала  не лише ареною протистояння не лише двох потужних військово-політичних блоків, а й кінцем для декількох імперій. Розпались Австро-Угорщина, Османська та Російська імперії. Після розпаду імперій, національні меншини, що входили до їх складу, прагнули створити власні держави. Виникали конфлікти щодо територій. Для поляків та Українців каменем розбрату стала Західна Україна.

Більш докладно про ті непрості часи розповість leopolis.one.

                                                 Син відомої матері

Юрек Бічан народився 29 листопада 1904 р. у Львові. Матір’ю хлопчика була відома громадська діячка Олександра Загорська – відома львівська підпільниця, учасниця парамілітарного руху. 

Олександра Загорська – мати Юрека

Бічан був дитиною від першого шлюбу, мешкав з матір’ю та вітчимом – др.Романом Загурським. Родина жила в районі Кульпаркова. Хлопчик навчався у гімназії, був успішним учнем. Бічек також вступив до лав скаутів, став учасником 2-го групи харцерів.

 1 листопада

1 листопада українці у Львові підняли повстання, взявши під контроль більшість адміністративних будівель. Слід врахувати, що у Східній Галичині мешкало понад 70% українців і лише трохи більше 14,5% поляків. Тож українці мали значно більший людський ресурс. У роках поляків перебувала лише західна частина міста. Поляки створили комісаріат оборони Львова, який очолили спочатку Владислав Якса-Рожен, а згодом – капітан Чеслав Мончинський. 

Поляки змогли зібрати кілька сотень бійців і увесь день 1 листопада у Львові точились вуличні бої. Незважаючи на те, що українці мали чисельну перевагу, поляки добре орієнтувались у місті, захопили кілька шкіл, вокзал, аеродроми. Однак починаючи з 13 листопада українці почали контратакувати опонентів та тіснити їх. 18 листопада обидві сторони взяли тимчасове перемир’я, аби наростити свої сили.

               Загибель юного патріота Речі

21 листопада обидві сторони поновили бої. Поляки отримали велике підкріплення – до міста прибув ешелон з 11 тис. бійцями. Поляки захопили Личаківський вокзал, Водоканал та інші об’єкти. Польські історики стверджують, що у боях приймали участь понад 6 тис. бійців з міста, включаючи 427 жінок, та, увага, – понад 240 дітей у віці до 14 років. Серед цих дітей був і Бічан.

Юрек Бічан

Мати Бічан перебувала на передовій, натомість вітчим був рішуче проти того, аби підліток брав участь у бойових діях. Це не зупинило молодого патріота. 20 листопада Бічан самовільно покину оселю, залишивши по собі записку. Підрозділ, до якого пристав Бічан, вів бої в районі Кульпаркова і за Снопків. Хлопчика використовували для патрулювання та караульної служби. 

21 листопада поляки почали атакувати казарми опонентів поблизу Личаківського кладовища. В боях приймав участь і юний польський патріот. Розпочались бої на самому кладовищі. Українці окрим стрілецької зброї, використовували саморобні гранати. Бічан отримав поранення в обидві ноги, втратив багато крові. Далі ще одне поранення – у голову. Хлопчик загинув. Бічана поховали на Личаківському кладовищі

Українці так і не змогли утримати Львів, оскільки не мали союзників, а політики як і завжди – чубились. Львів перейшов До Речі. Сьогодні на Личаківському кладовищі поховані ті, хто тоді, у 1918 р. воював по різні сторони барикад.

More from author

Якими були перші кав’ярні Львова?

Неможливо уявити наше місто без кількох речей: мармурових левів, які гордо оберігають спокій мешканців, хмільного пива, яке тут варили ще монахи Єзуїтського ордену, шоколаду...

Камери відеофіксації на дорогах Львівщини

У 1990-ті рр. піймати водія на перевищенні швидкості міг лише екіпаж ДАІ, який перебував у засідці та використовував радари. З розвитком технологій на зміну...

Що буде з цінами на маршрутки у Львові?

Війна внесла свої корективи у нашу буденність. Країна зазнала величезних економічних збитків, внаслідок чого спостерігається зростання інфляції та падіння рівня життя населення. Зарплати, у...