Іван Вакарчук – видатний український фізик, громадський діяч, найдієвіший міністр освіти й науки України, багаторічний ректор ЛНУ ім. І. Франка, Герой України, великий патріот своєї держави й просто Людина з великої літери. Його син популярний музикант і громадський діяч Святослав Вакарчук наголошує, що батько завжди був для нього найкращим другом і наставником у житті. Адже життєва мудрість Івана Олександровича зробила його людиною-епохою, яку слухали та наслідували. Про життєвий шлях, наукові досягнення, епохальні реформи та сім’ю Івана Вакарчука читайте у нашому матеріалі на leopolis.one.
Біографія
Іван Олександрович Вакарчук народився 6 березня 1947 року в Молдові. У 1965 році з медаллю закінчив середню школу. 1965–1970 рр. — навчання у Львівському університеті ім. Франка на факультеті фізики. До 1973 року продовжив навчання в аспірантурі Львівського відділу статистичної теорії конденсованого стану Інституту теоретичної фізики. Працював спершу молодшим, потім старшим науковим співробітником в Інституті теоретичної фізики. У 1980–1984 рр. був керівником відділу квантової статистики. У 1984 році став професором кафедри теоретичної фізики ЛНУ.
В 1989 році Іван Вакарчук був обраний народним депутатом СРСР.
Проте на провідну професійну стежину у житті Іван Олександрович став 13 листопада 1990, коли його обрали ректором Львівського університету ім. Франка. Відтоді його п’ять разів переобирали на цю посаду. Тож ректором ЛНУ Іван Вакарчук був понад 20 років.
1996 року Вакарчука обрали головою Ради ректорів Львівщини. У цьому ж році Іван Олександрович заснував і став головним редактором «Журналу фізичних досліджень» та журналу «Світ фізики».
З 2001 року — президент Українського фізичного товариства.
За цикл робіт «Спектральні дослідження зірок та комет» у 2005 році Іван Олександрович став лауреатом премії НАН України ім. Барабашова.
У 2005 році Вакарчук був нагороджений орденом «За заслуги» II ступеню. А у 2007 році отримав найпочесніше звання нашої держави – «Герой України».
Грудень 2007 – березень 2010 – Міністр освіти й науки України.
За своє життя Іван Вакарчук написав понад 400 наукових праць, мав ступінь доктора фізико-математичних наук.
В останні роки життя Іван Олександрович важко хворів. І 4 квітня 2020 року у віці 73 років помер у Львові. Поховали великого українця на Личаківському цвинтарі.
У Івана Вакарчука залишилась дружина Світлана – викладач фізики Львівського університету ветеринарної медицини та біотехнологій та двоє синів: підприємець Олег та відомий музикант і громадський діяч Святослав.
Реформи міністра Івана Олександровича
Під час головування Івана Вакарчука на посаді Міністра освіти та науки України було проведено низку фундаментальних реформ у сфері освіти. Першим наказом нового міністра стало введення зовнішнього незалежне оцінювання. Попри те, що у владних кабінетах багато урядовців ставили палки у реформаторські колеса нового Міністра, він заручився підтримкою громадськості й впевнено втілював у життя потрібні кроки.
Іван Вакарчук звертався до громадськості: “Контролюйте і спостерігайте!” Адже тестова система при вступі добре зарекомендувала себе у Львівському університеті Франка, який був повністю переведений Вакарчуком на цю систему ще до її загальноукраїнського затвердження. ЗНО подарувало шанс обдарованим старшокласникам вступати до бажаного вишу без грошей.
Іван Олександрович дуже цінував обдарованих дітей і прагнув, щоб вони не їхали за кордон. Тому він особисто телефонував кожному абітурієнту, який набрав по 200 балів з усіх предметів, казав, що країна цінує ваші знання і запрошував обрати будь-який виш України. І просив ректорів теж робити такі дзвінки.
Окрім того, Іван Вакарчук був автором програми «Обдаровані діти села». Саме завдяки цій програмі діти з сільських місцевостей отримали більше шансів вступити у вищі навчальні заклади.
Студенти отримали право на семестр чи його частину перейти на навчання в інше місто за спрощеною системою. Така мобільність давала студентам більше знань та можливостей, а також розширювала їхній кругозір.
Вперше в історії незалежної України МОН провело комплексну інвентаризацію наявних та необхідних університетам навчальних приладів для наукових досліджень.
За Вакарчука було зініційовано три види магістерських програм: дослідницьку, професійну та кар’єрну.
Міністр Вакарчук впровадив суттєві зміни й у шкільні програми. Були забрані з підручників радянські наративи й повною мірою пояснені важливі історичні дати, зокрема голодомор. Все це було прописано у нових підручниках.
Вакарчук запровадив інклюзивну освіту у школах.
Пам’яті Івана Олександровича
Мабуть, неможливо знайти людину, яка б сказала щось погане про Івана Вакарчука. Колеги його поважали та наслідували, а студенти слухались та обожнювали. Пригадую, як ще зовсім юною поступила в ЛНУ Франка у буремний 2004 рік. Коли почалась Помаранчева Революція ми всі дружньою студентською родиною пішли на протести. Адже Іван Олександрович був першим із ректорів, який відразу відгукнувся на прохання студентів йти на страйк через фальсифікацію виборів. Всі охочі могли їхати на Майдан у Київ, або ж виходити на протести у своїх рідних містечках.
Вакарчук був патріотом своєї країни й дуже доброю людиною. Тож його смерть стала ударом для всієї країни.
“Сьогодні не стало мого найближчого друга. Людини, яка відчувала, розуміла, і знала мене краще, ніж будь-хто на цій Землі, – написав відомий син відомого батька Святослав Вакарчук. – Не стало люблячого чоловіка і батька, і дідуся… Дякую тобі, тато… люблю тебе, і завжди буду любити…”.
Львів’янин, випускник ЛНУ ім. І. Франка, народний депутат, Володимир В’ятрович згадує про Івана Вакарчука, як про велику людину та улюбленого ректора: «Велика людина, той, хто вмів змінювати життя на краще. Для мене улюблений ректор Alma mater, міністр освіти, з яким мав честь співпрацювати, міняючи цю галузь. Він впровадив зовнішнє незалежне оцінювання і зробив так, що від 2008 року майже по півмільйона українських дітей завершують школу із надією на чесний вступ, і ця надія не марна. Він поставив безкомпромісно питання якості освіти в нашій вищій школі, почав підіймати престиж природничої, математичної та фізичної освіти в школі. Він повертав українській мові належне їй місце, не забуваючи про мови меншин, особливо – кримськотатарську».
Директор літературно-меморіального музею Івана Франка Богдан Тихолоз називає Івана Вакарчука людиною-епохою: «Іван Вакарчук – людина-епоха. І не лише в історії Університету, але й в історії України».
Міський голова Львова Андрій Садовий теж згадує про великого українця: «Герой України, Львів’янин року, великий ректор. Людина честі та слова. Той, яким пишається вся країна і наше місто».
У жовтні 2022 року у Львові з’явилась вулиця імені Івана Вакарчука. Син легендарного ректора ЛНУ Святослав Вакарчук на відкритті вулиці сказав:
“Ця затишна вулиця, що прямує до парку імені Івана Франка у напрямку Університету, є чудовою ілюстрацією характеру і вдачі мого Батька: бути чесним, відвертим, до кінця відданим своїй справі життя і водночас тихим і скромним. Дякуємо усім, хто долучився до ініціативи, владі міста, громаді. На відкритті сьогодні було багато студентів. Тату, як завжди у твоєму житті…”.
