Весілля у львівській лікарняній палаті: історія пари, що евакуювалася з Лисичанська

Нещодавно у Львові побралися Оксана Баландіна та Віктор Василів з Лисичанська Луганської області, які через війну опинилися на заході країни. Церемонія шлюбу відбулася у РАЦСі, а ось святкування, повідомляє сайт leopolis.one, у центрі хірургії одного з медичних закладів Львова.

Закохані разом вже 6 років та виховують двох дітей. Оксані – 23 роки. Донедавна вона працювала медсестрою у лисичанській лікарні. Через рашистську міну жінка втратила обидві ноги та чотири пальці лівої руки.

Як це трапилось?

27 березня пара поверталася до свого дому в Лисичанську. Вони вирішили скоротити дорогу й пішли стежкою, яку Оксана добре знала. Вона йшла попереду, а Віктор – позаду. Коли жінка помітила міну, то обернулася, щоби попередити чоловіка. А вже через секунду після цього міна розірвалася під її ногами.

Журналістам «Вголос» Оксана розповіла, що від вибуху її підкинуло та опустило на землю обличчям вниз. В голові гуло, повітря не вистачало. Вона спробувала зірвати з себе одяг, аби полегшити собі дихання.

Першу допомогу жінці надавав Віктор, який дивом залишився неушкодженим. Чоловік зізнається, що спершу заціпенів і розгубився. До тями його привела сама Оксана, вона давала вказівки й говорила, що та як треба робити. Він виніс її до «швидкої».

Оксана пригадує, що, коли фельдшерка «швидкої» побачила її стан, то злякалася, у неї почали труситися руки. Оксана навіть у такому надважкому стані змогла підказати фельдшерці, куди їй треба поставити катетер. А ще попросила кисневу маску, проте кисню у «швидкій» не було.

Потім у місцевій лікарні Оксані провели чотири операції: ампутували ноги та пальці на руці. Через три дні жінку перевели у лікарню до Дніпра, де гоїли рани та готували кінцівки до протезування. А вже 25 квітня евакуаційним потягом пара приїхала до Львова. Попереду в пацієнтки – реабілітація та протезування.

Оксана зізнається, перенести це все було дуже важко психологічно. Жінка не хотіла жити, бо розуміла: тепер вона тягар для своєї родини. Однак, потім змирилася та зараз розуміє, що її життя збережене, а отже, треба жити далі.

Вирішили більше не чекати

Після цього випадку закохані вирішили не відкладати життя на потім і негайно узаконити свої стосунки. У Львові вони оформили всі необхідні документи, отримали статус внутрішньо переміщених осіб та придбали обручки.

Тут нареченій підшукали весільну сукню та віночок з рожевих квітів, а волонтери спекли святковий торт. Церемонію провели в РАЦСі, а святкування – в лікарняній палаті.

Як пише пресслужба медзакладу, де відбулось весілля, попри травми, Віктор закрутив наречену у весільному танці. Таке святкування вразило львівських медиків до сліз. А от самі молодята сяяли від щастя та лише усміхалися. Розділити радість до них прийшли пацієнти з інших палат.

До слова, за час повномасштабної війни лише в пологових будинках одного із медоб’єднань Львова лікарі прийняли пологи 791 раз, під час яких народилося 793 дитини. Серед породіль – 143 переселенки, які втекли сюди з-під обстрілів і бомбардувань.

More from author

Історія спортивних товариств Галичини

Галичани здавна цікавилися та захоплювалися спортом - відвідували гуртки та організації, вболівали за улюблені спортивні клуби, брали участь у різноманітних змаганнях та конкурсах. Свого...

Як у Львові з’явилася перша українська фабрика цукерок

У харчовій промисловості Львова велике значення завжди мала кондитерська галузь. Вперше у Львові відкрив фабрику цукерок швейцарець Домінік Андреолі у 1803 році на площі...

Найстаріший в Україні, або історія Львівського локомотиворемонтного заводу

Залізнична магістраль Львова є найстарішою в Україні. Її проклали в 1861 році, тоді ж прибув перший потяг. На момент відкриття залізничного руху підприємство імені...
.,.,.,.