Велике переселення матраців: як одне з найбільших підприємств країни переїхало на Львівщину

Сьогодні Львівщина надає прихисток не лише українцям, які рятуються від війни, а й українським компаніям, що евакуюють сюди свої виробництва. Серед них – один із найбільших в Україні виробників матраців, а ще м’яких та корпусних меблів.

До війни головний офіс та виробництво цієї компанії, повідомляє сайт leopolis.one, знаходились у Дніпрі, її частка на українському ринку становила 35-38 %, а потужності дозволяли виготовляти орієнтовно 4 тисячі матраців на добу.

Компанія зупинила виробництво відразу після початку повномасштабної війни. Тоді матраци, наявні на складах у різних містах України, почали роздавати для лікарень і бомбосховищ. Проте, згодом матраци почали закінчуватись, а попит на них зростати, тож на деякий час відновили виробництво в Дніпрі. В умовах війни повернути старі масштаби виробництва не вдалося: багато матеріалів для виготовлення компанія імпортувала з ЄС, а після 24 лютого їх доставка вимагала великих фінансових та часових затрат. Саме тому, компанія вирішила релокувати частину свого виробництва на Львівщину, а головний офіс – до самого Львова.

До війни компанія мала регіональний склад у Львові. Вона домовилася з місцевими дилерами про розширення площ, і тоді сюди перевезли обладнання. Процес демонтажу та перевезення обладнання тривав три тижні. Для першого часу відвантажили обладнання для виробництва топерів (тонких матраців): вони мають попит серед переселенців та волонтерів. Вже встигли перевезти чверть потужності заводу. Запуск на Львівщині всієї виробничої лінії планується до кінця квітня.

Труднощі переїзду

Виконавчий директор цієї компанії розповів для ЕП, що з транспортом допомагають знайомі та волонтери. Загалом, переїзд зайняв багато часу. У перші тижні війни з центральних у західні області одна вантажівка могла їхати три-чотири дні. Також вдарило і по гаманцю: рейс однієї вантажівки з Дніпра до Львова тоді коштував 40 чи навіть 50 тисяч гривень. Через два тижні ціни пішли на спад, а ситуація з пальним стабілізувалася.

Ще одна проблема переїзду підприємств – пошук житла для працівників. Розселити персонал складно навіть для малих компаній. Поки що з Дніпра до Львова переїхало 20 сімей працівників, їх уже забезпечили житлом. Зараз це основна робоча група. Ще частину співробітників набрали у Львові. Загалом тут планують створити приблизно 200 робочих місць.

Підтримка місцевої влади

Після того, як компанія вирішила переїхати на Львівщину, то подала до Міністерства економіки України заявку щодо релокації, на яку оперативно відгукнулися представники Львівської ОВА та запропонували допомогу.

Місцева влада заохочує великий бізнес до переїзду за допомогою фінансових стимулів. Якщо релоковані виробничі підприємства перереєструються на території Львівської області, то отримають 100 тис. грн безповоротної допомоги. Ще стільки ж отримають за створення 20 робочих місць. А підприємства легкої, харчової та машинобудівної галузей – 500 тис. грн на закупівлю обладнання, якщо створять не менше ніж 5 робочих місць.

Компанія ще не подавала заявку на участь у цій програмі. Насамперед вона хоче отримати приміщення для оренди за привабливими цінами, відповідно до програми для релокованих підприємств.

Коли ж завершиться війна, виробництво в області не припинятимуть, а ще вірять, що відновлять повноцінну роботу на Дніпропетровщині.

More from author

Історія спортивних товариств Галичини

Галичани здавна цікавилися та захоплювалися спортом - відвідували гуртки та організації, вболівали за улюблені спортивні клуби, брали участь у різноманітних змаганнях та конкурсах. Свого...

Як у Львові з’явилася перша українська фабрика цукерок

У харчовій промисловості Львова велике значення завжди мала кондитерська галузь. Вперше у Львові відкрив фабрику цукерок швейцарець Домінік Андреолі у 1803 році на площі...

Найстаріший в Україні, або історія Львівського локомотиворемонтного заводу

Залізнична магістраль Львова є найстарішою в Україні. Її проклали в 1861 році, тоді ж прибув перший потяг. На момент відкриття залізничного руху підприємство імені...
.,.,.,.