Лікарі далеко не Боги, але саме вони рятують безліч життів, проводять надскладні операції з ювелірною точністю, повертають до нормального життя людей, які вважались безнадійними. У Львові чимало успішних операцій провів хірург Гнат Герич. Більше на leopolis.one.
Лікарський шлях
Гнат Герич народився у 1989 р. у родині не менш відомого хірурга, професора Ігоря Герича, який врятував сотні життів, проходив службу у зоні бойових дій, в Афганістані, де працював у польових умовах. Гнат Ігорович спочатку прагнув стати футболістом, оскільки захоплювався цим видом спорту. Однак роздуми та спілкування з батьком переконали молодика й він вступив до Львівського медичного університету ім. Д.Галицького. Адже Гнат врахував той факт, що кар’єра футболіста, як і інших спортсменів, може швидко закінчитись, можна отримати серйозні травми.
Вже з другого курсу Герич розпочав практичну діяльність, будучи асистентом на операціях, спостерігаючи за діями інших, більш досвідчених колег. Гнат Ігорович стажувався у клініках Австрії, Німеччини (у відомій Шаріте), Великобританії. Відвідав багато семінарів та різноманітних конференцій.
Гнат Герич розпочав свою діяльність у Львівській лікарні швидкої допомоги і пройшов шлях до завідувача хірургічного відділення лікарні. Лікар написав понад 40 різноманітних наукових публікацій, є співавтором англомовного підручника з хірургії.
Рекорд у 6 операцій на день
Гнат Герич провів понад 1000 хірургічних втручань. Найдовша операція тривала понад 12 годин. Хірург має й рекорд щодо проведення операцій протягом одного дня – шість. Бувало й таке, що хірург проводив в медустанові три доби поспіль.
Медик згадує одну з операцій, коли до нього на хірургічний стіл потрапив хлопець, що потрапив у ДТП. Молодик невдовзі мав одружитися. Юнак отримав важкі травми, втратив багато крові і його не вдалось врятувати.
Незважаючи на те, що Герич науковець, він вірить у вищі сили, перед операціями навідується для молитви до храму. Гнат Ігорович стверджує, що бувають моменти, коли здавалось би до медика потрапляє здавалось би безнадійний пацієнт, однак стараннями медперсоналу, його буквально витягують з іншого світу.
Герич зазначає, що на операціях доводиться приймати швидкі рішення і вже потім, гортаючи підручники, лікар впевнюється що був правий – матеріал залишився у підсвідомості, у його мозку та у потрібний момент проявився. Хірург зазначає, що у кожного лікаря є “свій цвинтар”. оскільки частина пацієнтів помирають під час операцій. Важко потім розповідати про це родичам покійних.
Герич погоджується з тим, що хірургія – це поєднання науки та мистецтва, адже потрібно не лише мати знання, а й талант, адже доводиться робити філігранно точні розрізи, зашивати й одна помилка – втрачене життя. Медик стверджує, що медицина швидко розвивається, тому доводиться навчатись постійно й хірургам, переймати нові методи. Герич стверджує, що іноді доводиться працювати навіть із дрібнішими механізмами ніж тими, що є в годиннику. Хірург прагне досягти того моменту, коли можна буде проводити трансплантації кінцівок.
Ось кілька операцій, завдяки яким медик рятував життя людям, працював з точністю ювеліра. Один з пацієнтів Герича мав пряме ножове поранення серця. Час йшов на хвилини. Довелось вводити в орган рідину, аби серце не зупинилось. Чоловіка вдалось врятувати. У січні 2022 р. Геричу з колегами довелось оперувати чоловіка, який проковтнув кулькову ручку через спір на новорічні свята. Ручка пробила стінки шлунку. Довелось проводити хірургічне втручання, діставати предмет, зашивати дірки та позбавлятись від інфекції. Чоловіка врятували.
У травні 2021 р. Герич, у складі бригади хірургів, проводили операцію, яка тривала дев’ять годин. На столі перебував пацієнт, який мав пухлину товстої кишки. Лікарям довелось видалити 7 органів черевної порожнини, а сама пухлина важила понад 5 кг. Пацієнта врятували. У березні 2020 р. лікарі врятували руку 23-річному хлопцеві, який зазнав травми від бетономішалки. Рука трималась на шматках шкіри. Довелось складати кістки, зшивати сухожилля, нерви, судини. Руку вдалось не лише врятувати, а й зробити так, аби вона функціонувала.
Герич продовжує рятувати людей, зважаючи на те, що у країні триває війна і наплив пацієнтів просто шалений. До війни, у вільний час, медик грав у футбольній команді. Залишається побажати лікареві витримки, здоров’я та подальших успіхів у своїй нелегкій місії.
