Вчені з Канади, Італії, України: на Львівщині відбудеться церемонія вручення Міжнародної премії ім. І. Франка

27 серпня 2019 року на Львівщині у місті Дрогобич відбудеться церемонія нагородження лауреатів Міжнародної премії ім. Івана Франка. На велику подію завітають вчені з усього світу- Канади, Польщі, Італії і, звичайно, України. Присудження Міжнародної премії ім. Івана Франка – це міжнародне визнання вагомих здобутків та значних заслуг науковців у галузі україністики та соціально-гуманітарних наук, це своєрідна подяка людям за їх наукову працю, розвиток і глибоке дослідження української культури, історії та рідного слова, як це колись робив легендарний Іван Франко. Про це пише frankoprize.

Як повідомляє інформаційний портал “leopolis.one“, Премію ім. І. Франка у 2015 році заснував його онук Роланд Франко. Головна мета нагороди – сприяти всеохоплюючому вивченню творчої, наукової, громадської діяльності Івана Франка та спонукати вчених з усього світу до проведення актуальних досліджень у галузі соціально-гуманітарних наук та україністики, що увиразнюють гуманістичний, національний, духовний, державотворчий сенс для пізнання та утвердження наукової і культурної спадщини України у світовому контексті.

У 2019 році на здобуття Премії було подано 27 наукових робіт з 22 університетів: Канади, Італії, Сербії та України, але Міжнародна рада експертів визначила шістьох номінантів, роботи яких вже передали на розгляд Міжнародного журі, яке засідатиме у Відні 21-23 червня. Зазначимо, цьогоріч до Міжнародної ради експертів увійшли 26 науковців із 8 країн світу: України, США, Канади, Італії, Австрії, Польщі, Словаччини та Хорватії. Лауреатів Премії буде нагороджено грошовою винагородою та золотим знаком. До слова, у 2018 році грошова премія становила 200 000 грн.

Отож, за результатами оцінювання наукових робіт, що були подані на Міжнародну премію ім. Івана Франка, у номінації “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук” члени Ради експертів рекомендують до розгляду журі:

  1. монографію “Война цивилизаций: Социокультурная история русского похода Наполеона” професора Українського католицького університету ВАДИМА АДАДУРОВА (Україна);
  2. монографію “U progu modernizacji. Ruskojęzyczne drukarstwo bazyliańskie XVIII wieku” професора Варшавського університету ІОАННИ ҐЕТКИ (Польща);
  3. монографію “Українці і поляки на Наддніпрянщині, Волині й у Східній Галичині в ХІХ-першій половині ХХ ст.” професора Львівського національного університету ім. Івана Франка БОГДАНА ГУДЯ (Україна).

У номінації “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики” на розгляд журі представлено:

  1. монографію “Пізнай самого себе”. Неоплатонічні джерела у творчості Г. С. Сковороди” доктора філології Міланського університету МАРІЇ  ГРАЦІЇ БАРТОЛІНІ (Італія);
  2. монографію “Imperial Urbanism in the Borderlands” доктора філософії університету Торонто СЕРГІЯ БІЛЕНЬКОГО (Канада);
  3. монографію “Долітописна мовна історія українців” професора Інституту філології Київського національного університету ім. Т. Шевченка КОСТЯНТИНА ТИЩЕНКА (Україна).

More from author

Різноманітність типів та матеріалів опор для столу

Опори для столу відіграють важливу роль у забезпеченні його стійкості, міцності та стилю. Існує широкий вибір типів та матеріалів опор, які можуть підходити для...

“Батько” гасової лампи – Ян Зег

Історики стверджують, що гасову лампу вперше використали саме у Львові.  Її винахідником став Ян Зег, який відіграв вагому роль у розвитку нафтопереробної галузі Галичини,...

Історія успіху Роберта Домса

Львів – потужний центр пивоваріння. Львівське пиво вже багато років займає провідні позиції як на українському так й на європейському ринках. Вагомий вклад у...
.,.,.,.