Особое учебное заведение: история львовской СШ №100

В Україні, за даними 2018 р., налічувалось понад 10 тис. дітей з повною сліпотою або значним порушенням зору. Ці діти потребують особливої уваги,  повинні навчатись у спеціалізованих закладах освіти. В Україні функціонують школи для незрячих та заклади освіти для дітей із порушенням зору. Один із таких закладів діє й у Львові – школа-інтернат №100, пише leopolis.one.

Процес заснування

Львівський навчальний заклад для дітей із порушенням зору є одним із найстаріших у країні. Школа була заснована 1845 р. польським шляхтичем Вінцентом Зарембою-Скшинським. Вінцент проаналізував досвід навчання дітей із порушення зору у цілій Австрійській імперії. Меценат планував відкрити навчальний заклад на честь свого сина Володимира, який передчасно пішов із життя. Аби відкрити навчальний заклад, меценат сам пожертвував 18000 ринських та зібрав кошти серед відомих громадян. Сам власник не дочекався відкриття, помер у 1850 р., а заклад було відкрито наступного року.

До 1868 р. у навчальному закладі перебували лише хлопчики, однак далі розпочали набір і дівчат. Серед управителів школи були такі відомі особи як графи Казимир Бадені та Генрік Фредро, князь Єжи Чарторийський. Першим же директором навчального закладу став Марко Маковський, який перебував на цій посаді 45 років.

Спочатку школа знаходилась у будинку №37 по вул. Личаківській. Будівля мала столову, навчальні та спальні кімнати, санвузол та інші приміщення. Сучасна будівля школи (вул. І.Франка 119) була побудована на початку XX ст. У приміщенні неодноразово робили ремонт.

Сучасне приміщення навчального закладу було збудоване за проектом Ю.Яновського у стилі класицизму з елементами карпатського декору. Архітектором будівлі став Л.Рамулт. Будівлю зводили на кошти графів Єжи Чарторийського та Станіслава Мицєльського.

Навчальний процес

З дня відкриття школа тривалий час існувала як приватно-благодійний заклад, оскільки існувала на пожертви – держава виплачувала зарплати лише вчителям.

До школи приймали дітей лише християнського віро сповідування, віком від 10 років. Батьки повинні були надати дирекції школи довідку про хрещення, довідки про стан здоров’я та щодо щеплення від віспи. Не приймали розумово відсталих дітей.

Серед предметів, які викладали у школі були  арифметика, географія, натуральна історія, фізика, релігія, історія Польщі, польська мова, музика та співи. Педагоги школи проходили стажування для роботи із незрячими дітьми у Відні, Парижі та інших містах Європи.  Діти могли також опанувати і робочу спеціальність – поворозник, щіткар, настроювач музичних інструментів (хлопчики) та майстрині з гаптування, в’язання (дівчатка).

Навчальний процес у школі

До 1890 р. навчання сліпих дітей відбувалося по текстах, які друкувалися рельєфним латинським шрифтом, а писали учні шрифтом Клейна. Для цього при школі була створена невеличка друкарня, в якій друкувалися необхідні для читання сліпими учнями тексти. Після 1890 р. почали широко користуватись шрифтом Брайля.

Львівську школу для незрячих визнавали однією з найкращих у Європі. Заняття проходили у 14-ти класних кімнатах, а на третьому поверсі будівлі були спальні приміщення. Станом на 1901 р. у навчальному закладі могли здобути освіту 60 осіб.

У роки Першої світової війни школу було закрито і вдалось поновити навчальний процес у 1917 р. За цей період було зруйновано частину устаткування. Однак згодом провели ремонт, електрифікували будівлю, закупили нові меблі, музичні інструменти (включаючи фортепіано).

1939 р. можна вважати для школи знаковим не лише через те, що цього року розпочалась наймасштабніша трагедія людства. Саме у цьому році навчальний заклад набув статусу державного.  Школа не припиняла роботи навіть під час нацистської окупації. Наприкінці 1940-х рр. до шкільної програми було введено усі предмети загальноосвітньої школи.

More from author

Как выбрать робот-пылесос для ухода за полом

По принципу действия работы-пылесосы ничем не отличаются от классических приборов. Они также собирают пыль и грязь с твердых напольных поверхностей, ковровых покрытий. Но роботизированная...

Львовские часы и их часовщики

Механические часы в Европе начали появляться в XIV веке. Во Львов первые попали в 1404-м. Их разместили на башне львовской ратуши. После этого часы...

Франциск Оленский: львовский скульптор второй половины XVIII века

Львовские скульпторы второй половины XVIII века продолжили традиции своих предшественников, в частности Йогана-Георга Пинзеля. К примеру, они так же использовали геометризацию форм. В то...
.,.,.,.