Історія львівської кав’ярні “Штука”

Львів — місто, у якому здавна тісно переплетені різні традиції та культури. Так і культура споживання кави має глибоку історію — саме українець Юрій Кульчицький ще у XVII столітті (1683 році) відкрив першу кав’ярню у Відні. А в Україні, у Кам’янець-Подільському, яка тоді належала до складу Речі Посполитої перша кав’ярня з’явилася ще раніше, у 1672 році, пише leopolis.one.

Деякі сучасні львівські кав’ярні продовжують давні традиції. Серед них вирізняється мистецька кав’ярня-галерея “Штука”, яка розташована у центрі Львова, на вулиці Котлярській, 8. 

Історія виникнення кав’ярні “Штука”

Цікаво, що кав’ярня з тотожною назвою “Sztuka” була заснована у Львові за проєктом архітектора Петра Полейовського ще у XVIII столітті, а саме у 1768-1773 роках. Тогочасна “Sztuka” була розташована у середмісті сучасної вулиці Театральна, 10. Це була красива мистецька кав’ярня, стіни якої прикрашали полотна відомих художників: Дембіцького, Пауча, Блоцького, Сіхульського та інших. У 1909 році цю кав’ярню на Театральній відкрив Фердинанд Турлінський. 

C:\Users\smail\Desktop\15be546c-4e2b-4928-b154-a0fddb814d95.jpg
Фото: Кав’ярня “Штука” на вул. Театральній /Фотографії старого Львова

Фасад будівлі, у якій розташована кав’ярня “Штука”, по вулиці Котлярській, декорований скульптурами алегоричних фігур Марса та Венери, які були створені у 1850 році Павлом Ойтеле. Будинок-кам’яниця наповнений багатьма історичними подіями. Відомо, що там минули дитячі роки нареченої Артура Гроттгера — Ванди Монне. 

На другому поверсі будинку функціонувала постійна виставка Об’єднаного товариства шанувальників мистецтва Кракова та Львова. Також у приміщенні кам’яниці була розташована “Школа практичних професій для жінок”. 

У 1908 році у цій кам’яниці з вишуканим мистецьким інтер’єром львівського художника періоду сецесії — Фелікса Вигживальського була заснована  кав’ярня “Штука”. В інтер’єрі кав’ярні вражають стінні розписи Вигживальського — представника львівських мистецтва XX століття. 

У часи Першої світової війни у кав’ярні “Штука” Львівська міська рада організувала “дешеву кухню”, де міська інтелігенція мала змогу бюджетного  харчування. 

C:\Users\smail\Desktop\ecfef45c-33b5-41be-b763-874b5582b45d.jpg
Фото: Сучасна кав’ярня-галерея “Штука” / Фотографії старого Львова

Львівські кавові традиції і мистецтво у кав’ярні “Штука”

Сучасна кав’ярня “Штука” була відкрита вже у 2009 році, де реставратори та дизайнери зберегли найкращі традиції та атмосферу давнього Львова періоду Австро-Угорщини, який мав оригінальний стиль. 

Реставратори змогли відновити написи різними мовами на фасаді будинку, що засвідчують співіснування української, польської та єврейської культур тогочасного Львова.  Також реставрували розписи на стелях, які датуються ХХ століттям. 

C:\Users\smail\Desktop\db696867-94e8-4ec3-9732-872f32ec5357.jpg
Фото: Інтер’єр кав’ярні “Штука”

Цікаво, що кав’ярня “Штука” не продає алкогольних напоїв та постійно проводить культурну діяльність — різні літературно-мистецькі події: виставки, кінопокази, літературні вечори, лекції тощо. 

У кав’ярні є галерея живописних картин та фоторобіт, де кожного місяця змінюються виставки сучасних львівських і не тільки митців.

У меню кав’ярні “Штука” переважає великий вибір кави та багатий асортимент десертів і кондитерських виробів. Кав’ярня працює кожного дня з 9:00 до 22:00 години. 

C:\Users\smail\Desktop\09bf5610-df29-4412-88d3-7864d191ed68.jpg
Фото: Інтер’єр кав’ярні “Штука”

More from author

Професія стоматолога у міжвоєнному Львові

У Другій Речі Посполитій посада стоматолога вважалась однією з найбільш оплачуваних. Однак стоматологія як галузь медицини лише розвивалась, стоматологи працювали у зовсім інших умовах,...

Фах, з яким пов’язані забобони та легенди

Розвиток техніки, поява штучного інтелекту, автоматизоване виробництво та багато інших процесів призвели до того, що зникла ціла низка професій. Не оминула ця доля й...

Грабарі Львова (XVI ст. – 1914 р.)

У відкритих джерелах можна знайти велику кількість інформації про кравців, пекарів, лікарів та представників інших професій. На подив, майже не згадаються працівники кладовищ, яких...
.,.,.,.