Готель “Citadel” є першим п’ятизірковим готелем у Львові. Історія його будівлі бере свій початок ще у 19 столітті. Під час Другої світової війни на цьому місці розташовувався концентраційний табір для військовополонених, пише сайт leopolis.one.
Будівництво комплексу
Оборонну споруду збудували у 50-х роках 19 століття за Австро-Угорщини. Комплекс зайняв гори Калічу, Шенбека та Пелчинську. Їх зрівняли спеціально під будівництво. Раніше ця територія була відпочинковою.
Будівля складалась з чотирьох веж-бастіонів і триповерхової будівлі казарми. Усі круглі вежі були гарматними. Вони зводились за системою, запропонованою австрійським генералом Максиміліаном. Також існує думка, що цісар Австро-Угорщини Франц Йосиф доклав свої зусилля до спорудження Цитаделі.
Під час Першої світової війни комплекс слугував гарнізоном для російського війська. А у часи польсько-української війни у 1918 році Цитадель зайняли українські війська. Поляки кілька тижнів намагались захопити вежу. 21 листопада 1918 року їм вдалось заволодіти будівлею. Вежа була напівзруйнована.
Концентраційний табір
У 1941 році під час німецької окупації територію Цитаделі перетворили на концентраційний табір для військовополонених “Шталаг-328”. За 3 роки через табір пройшло понад 280 тисяч полонених. Серед них були українці, євреї, французи, італійці, бельгійці, росіяни.
Щодня туди потрапляли хворі та поранені. Військовополонених сортували за національними ознаками та за станом здоров’я. Умови отримання були жахливі, адже полонені жили просто неба, а у зимовий період – у камерах, що не опалювались. Територія Цитаделі була огороджена колючим дротом, тож пересування було обмежене. Людей морили голодом та катували до смерті. Будівля була наповнена криками.
У вежі №2 проводились допити, а також там були камери смертників. Окремо на території існувало місце для розстрілу в’язнів. Також на розстріл їх вивозили на Погулянку, у Лисинецький ліс та у село Малі Кривчиці. Загалом у таборі було вбито понад 140 тисяч військовополонених.
Подальша доля Цитаделі
У повоєнні часи у комплексі розмістили військову російську частину, а згодом склади. В одній з веж зробили склад хімічної зброї. Пізніше військові покинули будівлю, а приміщення облаштували під склади обладнання “Електрону”. У радянський період будівля не була під належним наглядом, тож територія стала занедбаною та зруйнованою.
На початку 90-х років колишній “Шталаг-328” відвідували люди з різних країн, які перебували тут у полоні. Це місце називають місцем колективної пам’яті багатьох народів.
За часів Незалежності комплекс перейшов у приватну власність, адже “Електрон” залишив будівлю. Приміщення казарм віддали під оренду банку. У 2007 році вежу №2, яка має назву “вежа смерті”, переоблаштували під готель-ресторан. Також біля закладу зробили парк та майданчик з виглядом на місто.
У 2012 році оборонну споруду Цитадель внесли у реєстр нерухомих пам’яток історії, архітектури, містобудування національного значення.
У вежі №1 розташоване книгосховище бібліотеки імені Василя Стефаника, вежа №3 перебуває у напівзруйнованому стані, а вежа №4 відреставрована, але стоїть пусткою з 2007 року. Також з тих часів збереглися вали та потерни Цитаделі, а також німецькі бомбосховища й кілька дотів.
Цитадель і надалі залишається історичним місцем, що приваблює не лише туристів, а й місцевих. Комплекс має попит у наречених, які обирають територію готелю для весільної фотосесії. А про концентраційний табір на території нагадує лише пам’ятний хрест з написом:
“Цей хрест встановлено у пам’ять про 140 тисяч вояків народів Європи – українців, французів, поляків, росіян, італійців, євреїв, білорусів, бельгійців, які захищали свій дім, свою країну і загинули на цьому місці у нацистському концтаборі “Шталаг 328″ 1941-1944 рр. Вічна їм пам’ять!”.
